"Міні-витрішки" - малюнки Олександра Журби з поетичними написами Володимира Нагорняка - правдиві та саркастичні епізоди з життя в нашій країні.
"Я з цих країв, де сонце сходить в полі,
А вітер пестить яблунь пелюстки.
Постій-дивись: засоняшнилась доля,
І хлопчиком побігла до ріки..."(Володимир Нагорняк)
У розділі представлено віршовані абетки від Марійки Підгірянки, Володимира Нагорняка, Григорія Усача, Оксани Сенатович, Наталі Забіли, Ганни Чубач, Варвари Гринько, Олександра Олеся, Анатолія Камінчука, Надії Репети, Тетяни Бойченко, Ярослава Паладія, Оксани Кротюк, Галини Мирослави, Тетяни Строкач, Ніни Колодяжеої та інших українських поетів та поетес.
"Ікс-цукерку,
Ігрек-печиво
Та солодкого ще дечого
Інна в «школі» додавала…
Ігор – з’їв!..
Усе. Пропало.
– І навіщо ти? Один?!
– Оголошуй карантин…"(Володимир Нагорняк)
У цьому розділі зібрані поезії Володимира Нагорняка для дітей - його графічна та звукова абетки, вірші про Україну, та про пори року, безконечники, забавлянки та багато інших цікавинок.
"Є подільський славний звичай:
Гість прийшов – дарунки дітям.
Хай живе зелена пам’ять
У майбутнього про нас."(Володимир Нагорняк)
"- Хто така? – спитав художник –
Малювати тебе можна?
- «А»; будь ласка; мій портрет…"(Володимир Нагорняк)
"- У Херсон приїхав слон…
- Й залишився у Херсоні?
- На пероні.
- Й досі тут?..
- Не знає як
Добираться в Гідропарк."(Володимир Нагорняк)
"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
- Куди ідем?!
- Додому!
Там – абрикоси…
- А альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."(Володимир Нагорняк)
"За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту пюре з котлетою, виходить на кухню. Баба плете носок. Дід читає газету..."
Читаймо, що буде далі...
"…А світ починався
Тремтливо, казково…
А світ починала
Її, колискова…
А серце – ой, мамо! –
Не серце – тривоги:
– Ждуть сина дороги;
Ось виросте, й піде
У світ, у широкий…-
Тобі якби, світе,
Святий цей неспокій,
Цей, мамин…" (Володимир Нагорняк)
"Ми – веселі Мишенята,
Годі нам байдикувати,
До роботи – залюбки;
Їжте, діти, пиріжки;
Розкошуйте, малюки,
Їжте наші пиріжки!"(Володимир Нагорняк)
"Аборигени островів надій,
обманутих надій:
історія напише – українці
Аборти ненароджені,
мої невидані книжки,
розкажуть вам про мене
після мене
Абсурди проростають у закони
Аванс життя
тобі дарує
Вічність.."(Володимир Нагорняк)
Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр — идароп. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Таким чином авторський монолог вірша перетворюється на діалог різнозначимих авторських «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування, а на зацікавлене власне конструювання думки навколо висловленої автором проблеми. Структурна побудова идаропа має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та позавіршова Идаропна метаморфоза. Алогічність у вірші працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює його. Це рівнозначиме співіснування двох чи більше полярних думок в одному поетичному просторі. Висновок — не крапка, а кома, що спонукає читача до різностороннього та неодноплощинного заглиблення в проблематику вірша, до перегляду подумки усього твору. Авторський монолог виростає до багатоголосового діалогу з читачем, котрий робиться позачасовим співавтором цього твору; до створення, уже незалежної навіть від самого автора, позачасової Идаропної метаморфози; та бачення проблематики твору навіть тоді, коли думка читача інша від авторської." (Володимир Нагорняк)
До цієї збірки казок Володимира Нагорняка увійшли такі: "Білоголовий сірничок", "Зозулине «Кукуріку!» або Як Зозуля свій голос шукала", "Легенда про чумацьку сiль", "Привіт, губатий, або казка про струмочок, з яким подружився вітер", "Сердешна осінь", "Сім’я — сім Я", "На Івана, ой, та на Купала".
"- Христинко-Христинко,
ти зняла б хустинку –
вже вітер не свище
- Казала Оленка,
що я ще маленька,
а так на хустинку аж
вища!"(Володимир Нагорняк)
"Це идаропне, авторський прозовий жанр, оповідання викликане, як при сеансі спіритизму, херсонськими подіями, що пов’язані з Указом Президента щодо вихідного 10 березня 2008 року. Адміністрації деяких шкіл Херсона — не без відчайдушного благословіння відповідного тодішнього, що перейшло нам у спадок, обласного управління — вивели свої педагогічні колективи на роботу. Цинічний саботаж відомого Указу Президента мотивували, — (мовляв, нам з погреба видніше!) — навчально-виховним процесом, турботою про підростаюче покоління. А ти що подумав? Мені ж це здалося біблейськими булижниками благих намірів, з котрих мостилася дорога до пекла..." (Володимир Нагорняк)
"- Я?.. Прийду!
Каховку також узяти міг би -
Каховка гралась в Таврійські ігри.
- А сказати пару слів хто хотів?
- Хто-хто - Львів!
- Чому Львів?
- Бо хотів!
- Друже Львове, тобі слово.
- Говорити буде Львів!
- Хто все з'їв? Хто ж все з'їв?!"(Володимир Нагорняк)
Оповідки Володимира Нагорняка про усі пори року - з книги "Український рік".
"Королівством – а воно саме так і називалося – РІК, - правив знаний по всіх усюдах МОРОЗ. Дід МОРОЗ. Величали його між собою не інакше, як дідом. Настільки був старий-старий, аж вічний. Правив… розуміли, звичайно ж, розуміли, що правив-то королівством аж ніяк не МОРОЗ, - роки, роки!, - а його чотири доньки – ЗИМА, ВЕСНА, ЛІТО та ОСІНЬ..." (Володимир Нагорняк)
