Веселі вірші про школу та навчання

Ольга Савченко-Гнатюк

Грамотій

- Ти в нас грамотний такий,
- Хвалить мене мама. –
Тільки хто ж  чита книжки
Догори ногами!
Книгу я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги?

*******

 

Ольга Савченко-Гнатюк

Песик вчився рахувати

Песик вчився рахувати:
«Гав-гав-гав і гав-гав-гав!»
Хоч дітей і небагато,
Додавав і додавав.

Катерина, Гриць, Оксана,
Мотря, Гліб, Семен, Павло,
Олексій, Денис, Тетяна –
Скільки в мами їх було?
                 

*******

 

Галина Малик

Геть усе, усе на світі

Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: – Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі.

Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні.
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки – у бібліотеці.

От який Вітьок дивак!
Ти ж бо знаєш – це не так!
Діти звісно вчаться в …
А комбайн працює в …

Ми лікуємся в …
А стрижемся в …
Ліки беремо в …
А книжки – в …
                           

*******

Аркадій Вольський

 (переклад Богдана Чалого)

Як шершень вірш писав

Похвалявся квітці шершень:
- Я шкладаю вірші вперше,
але то мені не вашко.
Що, не вірите?
Будь лашка!
Я лешу,
лешу,
лешу.
Утікаю від дошшу…
Знявсь,
гуде, немов труба,
Чули всі – не вірш хіба?
Бравий шершень,
Жовта свитка.
Раптом чує – каже квітка:
- Чи поетова душа
відрізняє еС від Ша?
Чи не варто вам іще
відрізняти Ша від Че?
Прозвучав би веселіш,
Зрозумілим став би вірш!
еШ від Ша і Ша від Ше?
Бракувало нам ішше! –
Коли так, тоді, видать,
Краще віршів не шкладать!
           

*******

Микола Щербак

Не відкладай

–  Я зроблю це в понеділок! –
Так сказав собі Тодось.
Але взятися до діла
Щось охоти не знайшлось.

–  Хай зроблю це у вівторок. –
Але знов серед забав,
Повних сміху, співомовок,
День немов у воду впав.

–  Середа – гарніша днина!
Це пів тижня. Та – біда:
Не оглянувсь ще хлопчина,
Вже й минула середа.

–  Ну, напевно, вже почну я
Цю роботу у четвер.
Але все, що не візьму я,
З рук летить. І що ж тепер?

– Може п’ятниця поможе?
Мушу конче вже почать.
Проминає тиждень… Боже!
Треба хутко поспішать!
–  Ні, найліпше – це субота!
Вільний день і вільний час.
Та субота – не робота!
Весь порив чогось погас…

Ось прийшла й свята неділя…
Чи робити? Буде гріх!
І з того усього діла
В хлопця вийшов просто … сміх!

Що порадити хлопчині?
Наш Тодосику! Ти знай –
Все зроби, що можеш нині,
А на завтра не лишай!
                                       

*******

        
Володимир Переяславець  

Вчаться читати

На узліссі, де щавель,
Де шовкова травка,
Вчить абетку журавель,
А за ним – журавка.

Вчить та вчить, а вечір вже,
А завчить не може.
Лиш одне затямив «ж»;
Бо на жабу схоже!

В’яже лиска волосінь,
Вудку закидає –
Ловить рибку там, де тінь,
Та буквар читає.

Рак чіплявсь, а рибка – ні!
Лиска ж не знудилась,
Бо уже на третім дні –
Рак – читать навчилась.

А лоша вибрикує
За вівсом, за викою.
Що так трохи побрикає –
І травицю прочитає.

Сонечко ж на лопусі
Знає літери усі
І читає на долонці
Золотий букварик – сонце!
                                

*******

Петро Кралюк

Хто що пише?

Пише хвостиком лисичка
Щось на росяній траві.
Дятел, пташка невеличка,
Ставить знаки на корі.

Таємниче пишуть риби
Плавниками у ріці.
Зайчик сонячний на шибі
Пише вірші – промінці.

Пише в хмарі блискавиця, –
Пише трактор на лану,
Ще уродиться пшениця –
Дощ напоїть ярину.
 

*******

Петро Кралюк

Що разом?

Малесенька Оля
В саду окрай хати
З букварика літери
Вчиться читати.
-    Ось, бачиш, комашка, –
Вчить старша сестра, –
Під нею три букви,
Їх знати пора.
Це О-о-о, – тягне Оля, –
Це Си, а це А-а-а,
-    А що буде разом?
-    А разом… бджола.