укр рус Дошка оголошень Додати оголошення
  
Шукати на сайті та у каталозі товарів
Переглянути каталог

Вірші Тараса Шевченка для дітей, збірка


Тарас Шевченко, вірші для дітей Тарас Шевченко, "Селянська родина", 1843 рік. Використано фото з повної збірки творів (Тарас
Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847.- Кн.1.)
на сайті litopys.org.ua

Вперше збірку творів Тараса Григоровича Шевченка, укладену цілковито для дітей, було видано в Україні у 1891 році, під назвою «Кобзар: книга для дітей». Це видання з’явилося у Львові, завдяки зусиллям Руського товариства педагогів. З того часу видання текстів Тараса Шевченка для читачів-дітей стало хорошою традицією, що продовжується і нині.

Твори поета можна побачити як в окремих виданнях, так і у різноманітних збірках та хрестоматіях. Вірші Шевченка у цих книгах мають сприяти розвитку естетичної свідомості дитини, формуванню її світогляду.
Для маленьких читачів здебільшого укладаються окремі ілюстровані видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи. Це, наприклад,  «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя» та інші. Для дітей середнього шкільного віку зазвичай добираються уривки з поем, невеликі збірки віршів поета, прикрашені яскравими ілюстраціями. Ці видання знайомлять учнів з життям Шевченка у дитячі та юнацькі роки, показують тяжку долю селян України того часу, передають власні почуття автора, глибокі і хвилюючі. Серед таких творів можна назвати вірші «Мені тринадцятий минало», «Сон» «На панщині пшеницю жала», «Якби ви знали, паничі», «І золотої й дорогої», «Заповіт», «І виріс я на чужині», «Сонце заходить, гори чорніють».
Читачі старшого шкільного віку, вивчаючи творчість поета, вже напевно можуть оцінити багатогранність мотивів і жанрів літературної спадщини Тараса Шевченка, зрозуміти ключові риси його світосприйняття. Часто у виданнях творів Кобзаря, призначених для старших школярів, розміщують ілюстрації гравюр та картин Шевченка, що ще більше підкреслює мистецьку красу його творчості.
Нижче можна прочитати вірші Шевченка "Над Дніпровою сагою", "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати", "Ой стрічечка до стрічечки", "Нащо мені женитися?", "І досі сниться: під горою", "Ой маю, маю я оченята", "Ой, діброво - темний гаю", "Сонце заходить, гори чорніють", "Доля", "І день іде, і ніч іде".

На відео: діти різних країн світу читають вірші Тараса Шевченка зі збірки Кобзаря. Шевченкове слово звучить з уст його наймолодших читачів – 130 українських діток з 24 країн світу віком до 7 років.

 


 

 

Читайте далі добірку віршів Шевченка, вибрані з його знаменитої збірки "Кобзар":



Тарас Шевченко

І ВАМ СЛАВА, СИНІ ГОРИ...

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

(1845, Переяслав)

(Уривок  з поеми "Кавказ")

 

*************

 

НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ*

Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини
Та без вірної дружини,
І дружини і надії
В самотині посивіє!

Явор каже: — Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся. —
Козак каже: — Погуляю
Та любую пошукаю. —

А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю
Вихожаючи, співають;

Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.
(24 червня 1860 р., С.-Петербург)

* Сага - 1) заболочений вільховий гай
             2) річкова затока

 

*************



ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

(7 листопада 1860 р., С.-Петербург)

 

*************


САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

З циклу віршів "В казематі". Датовано 30 травня 1847 року.

 

*************


ОЙ СТРІЧЕЧКА ДО СТРІЧЕЧКИ

Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.

Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.

Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники...
Отаке-то козаки!

(Кінець червня — грудень 1847 р., Орська фортеця)

 

*************

 

СОН

Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать 
Пішла в снопи, − пошкандибала 
Івана сина годувать. 
Воно сповитеє кричало 
У холодочку за снопом; 
Росповила, нагодувала, 
Попестила, і ніби сном, 
Над сином сидя, задрімала. 
І сниться їй: той син Іван
І уродливий, і багатий, 
Уже засватаний, жонатий, 
На вольній бачиться, − бо й сам
Уже не панський, а на волі;
І на своїм веселім полі 
У-двох собі пшеницю жнуть, 
А діточки обід несуть... 
І усміхнулася, небога. 
Прокинулась − нема нічого!.. 
На Йвася глянула; взяла
Його, гарненько сповила,
І копу дожинать пішла,
Поки не чути ланового.

(1858, С. - Петербург)

 

*************

 

МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ...

Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!

(1845, В'юнище)

 

*************

 

НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ?

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.

Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люде,
Іти хіба до вас в найми?
Чи до ладу буде?

Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Не буду я в чужій хаті
Тещу поважати.

А буду я красоватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.

Найду собі чорнобривку
В степу при долині —
Високую могилоньку
На тій Україні.

На весілля товариство
Вийде погуляти
Та винесе самопали,
Викотить гармату.

Як понесуть товариша
В новую світлицю,
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.

Як положать отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата.

Гукатиме, кричатиме
Не одну годину.
І рознесе тую славу
По всій Україні.
(Орієнтовно: січень — квітень 1849 р., Раїм)

Мотиви вірша мають численні паралелі в українських народних піснях та думах (дума про Федора Безродного, пісні «Бідна наша, бідна наша головонька...», «Ой кінь біжить, трава шумить...» та ін.).

Самопал — старовинна ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула.

Гаківниця — довга і важка рушниця з гаком на прикладі, яка була на озброєнні в запорозьких козаків у XV — XVI ст.

 

*************


І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

(Орієнтовно: січень — квітень 1850 р., Оренбург)

 

*************


ОЙ МАЮ, МАЮ Я ОЧЕНЯТА

Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!

Ой маю, маю і рученята...
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!

Ой маю, маю і ноженята,
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!

(10 червня 1859 р., Пирятин)

 

*************

 

ОЙ ДІБРОВО - ТЕМНИЙ ГАЮ!

Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою* —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою.

(15 січня 1860 р., С.- Петербург)

* Габа — біла вовняна тканина
 Вірш є вільним переспівом української народної пісні «Ой дуброво, дубровонько!..», яка побутувала в Галичині й увійшла до альманаху «Русалка Дністровая»

 

*************

 

N. N.  ("Сонце заходить, гори чорніють")

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.

(1847 р., Орська фортеця)

 

************

 

ДОЛЯ

Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела 
До пьяного дяка в науку.
„Учися, серденько: колись
З нас будуть люди” – ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала!
Які з нас люди?.. Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли, – у нас нема
Зерна неправди за собою...
Ходімо ж, доленько моя,
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше: дальше слава,
А слава – заповідь моя

(1858, Нижній Новгород)

 

*************

 

ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

(1845 р., Переяслав)

 

*************

 

І НЕБО НЕВМИТЕ, І ЗАСПАНІ ХВИЛІ


І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть,
Неначе п’яний, очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.

(1848, Косарал)

 

*************

 

ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.

(1849, Косарал)

 

*************

 

І ДЕНЬ ІДЕ, І НІЧ ІДЕ

І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки!

(1860 р., С.- Петербург)​

 

Використано матеріали з книги: Тарас Шевченко, "Кобзар" (Київ, вид-во "Дніпро", 1982)
та додаткову інформацію щодо віршів Шевченка з сайту litopys.org.ua.

 

 

*************

 

Коротенькі віршики Тараса Шевченка для дітей в ілюстрованих збірочках:

Маленькі поезії Тараса Шевченка для дітей зі збірки "Тече вода з-під явора"

вірші для дітей, Тарас Шевченко, короткі вірші для молодшого віку, збірка Тече вода з-під явора, ілюстрації

Маленькі ілюстровані віршики Тараса Шевченка для діточок молодшого віку (уривки поем та віршів): "Зоре моя вечірняя", "І барвінком, і рутою", "Вітер з гаєм розмовляє", "Сонце гріє, вітер віє", "Чималий у яру ставок", "Тече вода з-під явора", "Із-за лісу, з-за туману".
 
Ілюстрована збірка коротких  віршиків для дітей від Тараса Шевченка За сонцем хмаронька пливе
 
Вірші Тараса Шевченка для маленьких читачів (уривки) з гарними ілюстраціями Миколи Компанця: "Світає...", "Тече вода з-під явора", "За сонцем хмаронька пливе", "По діброві вітер віє", "Зоре моя вечірняя" і "Заповіт".
 
вірші для дітей, Тарас Шевченка, короткі вірші для молодшого віку, Збірка віршиків Тараса Шевченка для малят Грай же море
Віршики Тараса Шевченка для дітей молодшого віку (уривки поезій): "Встала й весна,", "Світає, край неба палає", "Зацвіла в долині червона калина", "Тече вода з-під явора", "Над Дніпровою сагóю", "Вітер віє – повіває", "Чорна хмара з-за Лиману", "Червоний місяць аж горить", "Ой діброво — темний гаю!", "Ой діброво — темний гаю!".
 
вірші для дітей, Тарас Шевченко, короткі вірші для молодшого віку, збірка Вечірня зіронька, ілюстрації
Коротенькі ілюстровані віршики Тараса Шевченка (уривки з його поем та віршів): "За сонцем хмаронька пливе",  "Між вербами та над водою", "Червоний місяць аж горить", "Сонце заходить, гори чорніють", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Попрощалось ясне сонце".

 

Більше творів Тараса Шевченка можна знайти в розділах нашого сайту:

Вірші для дітей, з творчості Тараса Шевченка

Фотографія Тараса Шевченка (1858-1859)

Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям  - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.
 
 

твори ШевченкаУже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
 

 
Ще цікаво:
 

Авторські ілюстрації Шевченка до своїх творів

ілюстраціїТарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...

 

Тарас ШевченкоУ поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і  пам'ять української нації... Читайте поезії про Тараса Шевченка від Марії Пригари, Володимира Підпалого, Ліни Костенко, Леоніда Кисельова, Уляни Кравченко, Лесі Храпливої-Щур, Андрія Малишка, Костянтини Малицької, Василя Голобородька, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, Юрія Рибчинського, Івана Огієнка, Івана Коваленка, Лесі Українки, Любові Пшеничної, Богдана Столярчука, Миколи Тимчака, Сергія Рачинця, Вікторії Климентовської, Грицька Чубая, Олександра Богачука, Лідії Рибенко, Любові Пшеничної, Лозенка Г., Михайла Чигирина, Максима Рильського, Олександра Олеся, Богдана Лепкого.

 

Тарас ШевченкоВ цьому розділі пропонуємо публікації, які дотичні до особистості Тараса Григоровича Шевченка.


Останні коментарі до сторінки
«Вірші Тараса Шевченка для дітей, збірка»:
Ірина , 2016-02-26 18:14:29, #
Ксенія , 2016-03-09 20:48:40, #
Тарас , 2016-03-10 13:00:42, #
павло , 2016-03-20 13:52:24, #
іван , 2016-04-02 10:49:58, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 58    + Додати коментар