Світлана Кузьменко
ІВАСИК І ЙОГО АБЕТКА
У домі, під сонцем, між кленів крислатих,
жив хлопчик Івасик із мамою й татом.
Він чемний був хлопчик.
Уранці, лиш встане, він киці дасть їсти
і рибку догляне.
Погляне, чи всі його речі в порядку.
Він все починав не з кінця - а з початку.
То віршик він вивчить, то книжку читає,
то мамі, то татові щось помагає.
Коли куди-небудь виходив із хати -
біляву голівку любив причесати.
Радіють і тато, і мама із сина
і кажуть: "Яка у нас добра дитина!".
Та раптом з Івасиком сталася зміна.
Не можуть впізнати батьки свого сина.
Уже на годиннику майже десята,
а хлопець не хоче із ліжка вставати.
- Івасику, йди поможи трошки мамі!
Вже сонце за південь,
а хлопець в піжамі.
І рибки ще зранку нічого не їли.
І киця гуляти іще не ходила.
Не хоче він більше охайно вдягатись,
ані умиватись, ані розчесатись,
ще й каже:
"Не буду я більш підстригатись!".
- Івасю, йди спати!
- Я спати не хочу! -
і хусткою киці зав'язує очі.
Він хоче, щоб влітку ішов йому сніг.
На кожне прохання відказує: "Ні!".
Ходять тато і мама по хаті сумні.
Від хлопчика тільки і чують,
що ні. Одне тільки "Ні!".
Тільки "Ні!". Тільки "Ні!".
Та раптом замисливсь татусь на хвилину.
- Стривай, - каже мамі, -
та ж нашого сина нам хтось замінив
на нечему цього!
Ходім, пошукаємо сина свого!
А ти, чужий хлопче, із нами ходім.
Батьків твоїх знайдем.
І знайдем твій дім.
- Я ваш, - каже хлопець. -
А мама: "О, ні!".
- Я ваш, ось погляньте! -
А тато: "Ні! Ні!
У нас була добра і чемна дитина.
Тебе поміняв хтось на нашого сина".
В Івасика сльози набігли на очі.
- У іншому домі я жити не хочу!
Я дуже люблю своїх маму і тата,
і прошу я вас хоч два дні почекати.
Як два вже не можна - то тільки один.
Я вам докажу, що я справжній ваш син!
- Ну, як? - подивилася мама на тата. -
А може, і справді хоч день почекати?
А тато подумав і каже, що ні.
- Чекати ми будем не день, а три дні!
Івасик цілує і маму, і тата.
До люстра волосся іде причесати.
Любиму абетку дістав із-під ліжка
і вирішив: "Вивчу напам'ять цю книжку!".
З підлоги усі позбирав свої речі.
Читати почав... - та настав уже вечір.
І каже Івасик до мами і тата:
"Піду до сусіда я - поки ще спати.
Живе в них патлатий ледачий хлопчина.
А мали ж вони колись доброго сина.
Скажу їм, що, може, патлатий хлопчина
замінений кимсь на їх власного сина!"
|
ІВАСИКОВА АБЕТКА
АКУЛА Акула - це велика риба,
* * *
БДЖОЛА
* * * Вв [ве] ВИВІРКА З гілки на гілку вивірка скаче.
Гг [ге] ГОРОБЕЦЬ Горобчик сів на стовпчик.
* * *
ҐАВА На дереві крякає ґава.
* * *
ДЯТЕЛ Дятел в кору стук та стук.
* * *
ЕМУ На довжелезних двох ногах
* * *
Єнот Кожну нічку, коли люди всі поснуть
* * *
ЖУК
* * *
ЗАЄЦЬ
* * *
Ніякі риби ні тварини ні птахи * * *
Iндик На подвір'ї індичатко
* * *
ЇЖАК Їжак починається з літери "Ї".
* * *
ЙОРЖ Узяв Андрій свої вудки,
* * *
КІТ
* * *
Лис Лисичка-сестричка по лісі ходила.
* * *
МИША
* * *
НОСОРІГ Тому, що у мене є ріг,
* * *
ОРЕЛ Орел живе лише на волі.
ПАПУГА Папуга від орла інакший птах.
* * *
РАК Рак - ніякий забіяка.
* * *
СОЛОВЕЙКО Соловейко - пташка невеличка,
* * *
ТХІР Опустів раптово двір -
УДАВ
ФАЗАН В кольорове пір'ячко вбрались фазани,
* * *
ХОВРАХ Риє, риє ховрашок під землею хату.
ЦАП По місточку йшли назустріч два цапки.
ЧАПЛЯ Ходить чапля чап-чалап
Шш [ша] ШПАК Шпак несе до нас весну із країв далеких.
* * *
ЩУКА Щука живе у озерах ставках і річках.
ЮРОК Юрок - з родини горобця.
* * *
ЯЩІРКА Ми - ящірки. В нас дуже бистрі ніжки.
* * *
Ьь [м’який знак] Як не крутись - чи так, чи сяк, - |
Дивіться інші ілюстровані абетки на "Малій Сторінці":
