Притча "Блудний син" (біблійна легенда) — читати та слухати, відео

На відео: СУПЕРКНИГА: "Притча про блудного сина".

На відео: Clara Studio.tv: "Притча про блудного сина".

На відео: The Global Gospel​: "Притча про блудного сина".

БЛУДНИЙ СИН

Притча (біблійна легенда)

В одного чоловіка було два сини. Якось молодший син попросив батька віддати належну йому долю спадщини. Тому батько поділив маєток і дав кожному синові його частку.

Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну. Та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з численними друзями. Але настав час і перед ним постала гірка правда: його гроші закінчилися. А коли у нього не стало грошей, його полишили й друзі. Він недоїдав, а тут ще й голод наступав у тій країні. Тепер юнак перетворився в звичайнісінького жебрака.

Він зумів улаштуватися в одного селянина лише свинопасом. Він був такий голодний, що радий був би їсти те, що давали свиням, якби йому це дозволяли.

Нарешті хлопець одумався й сказав собі: «У батька мого навіть наймити мають їжі надмір, а я тут гину з голоду! Піду до батька та й попрошу його бути до мене милосердним».

І молодший син рушив додому. Ще коли він був далеко, батько побачив його й побіг йому назустріч. Він обняв свого брудного, обірваного сина й розцілував його.

—    Батьку, згрішив я проти неба й тебе, — пригнічено сказав той; і не гідний уже називатися сином твоїм. Дозволь мені бути хоча б одним із твоїх наймитів.

Та батько вже кликав своїх слуг:

—    Принесіть негайно найкращий одяг і зодягніть його, — наказав він. — Дайте йому на палець персня, а на ноги сандалі. Заколіть підгодоване теля і приготуйте все для свята.

Коли старший син почув про це, то розгнівався. Він не хотів брати участь у святі влаштованому на честь повернення брата. Тоді батько вийшов і став його просити.

—    Але це не справедливо! — ображався старший син. — Я скільки років служу тобі і ніколи наказу твого не порушив, а ти мені й козеняти не дав, щоб я потішився зі своїми приятелями. Коли ж повернувся оцей твій син, який зганьбив усіх нас, ти звелів заколоти для нього найкраще теля!

—    Сину мій, все моє є твоє! — відповів батько. — Нам потрібно тішитись, бо цей твій брат був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся.

За матеріалами: http://library.ippro.com.ua/

ДЧитайте також наЧивіться також на нашому сайті:

Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі — це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше — душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

 

Міфи та легенди

Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.