ОЙ, ВЕСЕЛА В НАС ЗИМА
(збірка зимових віршів для дітей)
Завантажити текст збірки віршів "Ой, весела в нас зима" (txt.zip)
Леся Українка
МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» -
В неньки спитала дитина.
— Ні, не кожна,— одказує мати.
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати?
Ще зосталась пташина маленька!
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
— Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.
«Мамо! ті сиві пташки
Сміливі, певне, ще й дуже,
Чи то безпечні такі,—
Чуєш, цвірінькають так,
Десь їм про зиму байдуже!
Бач — розцвірінькались як!»
— Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де б під снігом поживу шукати.
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще б шукала зерна!»
— Спів пташині потіха одна,—
Хоч голодна, співа веселенько.
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна!
* * *
Микола Вінграновський
ВЖЕ НЕМИНУЧЕ БУДЕ СНІГ
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину..
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.
За ногу схопить вітер дим,
А сніг і дим завіє...
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє...
Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,
Останні яблучка із ніг
Зіб’є із віт над світом.
До айстр останніх припаде
Губами сніговими
І тихо їм щось доведе —
І забіліє з ними.
Під самим садом обрій ліг
На сіру павутину...
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину...
* * *
Павло Тичина
ВИИШЛИ ВРАНЦІ МИ
Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця...
Ні, такої ще зими
не стрічали ми.
Проти сонця дим,
проти зимнього патлатий,
що з труби зверта від хати,
й понад садом молодим
тане, тане дим...
Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
проти сонця він — як синій.
Гілля до землі звиса,—
ох, яка ж краса!..
* * *
Леонід Глібов
ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА
...Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком;
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії —
Буде, як мара.
День і ніч стоятиме,
Вовка проганятиме
Від свого двора.
Зимонько-снігурочко,
Просимо, голубочко,
Щоб мороз стояв,
Бабу товстобокую,
Відьму вирлоокую,
Пильно доглядав.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко —
Бабу припече;
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!
Баба буде плакати,
Будуть сльози капати,
Знівечать кожух;
Голова покотиться,
Баба заколотиться
І в калюжу — бух!
Висохне водиченька,
Виросте травиченька,
Розцвіте садок,—
Ми тоді весняночку
Приберем в вінок.
Подаруєм квіточку,
Із васильків скрипочку
Грай, серденько, грай!
Звесели і воленьку,
І трудящу доленьку,
І весь рідний край.
* * *
Анатолій Качан
ТЬОХКАЄ КРИГА
Річка сховалась — була і нема:
Замурувала річку зима.
Там, де рибалки сипали сіть,
Можна сьогодні пішки ходить.
І розглядати щуку на дні,
Наче крізь чисту шибку в вікні.
Там, де недавно латаття цвіло,
В гості побігла стежка в село.
І розмальовують лід ковзани
Там, де гойдала хвиля човни.
Січень надворі, а для дітей
Тьохкає крига, мов соловей.
* * *
Андрій М’ястківський
СІЧЕНЬ
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо —
Самі ж володаря зими
Ми січнем називаємо.
* * *
Микола Вороний
СНІЖИНКИ
Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з води;
Легенькі, як пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими,
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І липнемо до матінки
До любої землі.
Матуся наша рідная
Холодна і суха,
Бо дуже змерзла бідная
Вона без кожуха.
Отож її нагріємо,
Устелимо сніжком.
Мов ковдрою, накриємо
Легесеньким пушком.
Нехай зимою злючою
Вона спочине в сні,
Щоб зеленню пахучою
Прибратись навесні.
Щоб з ниви колосистої
Був добрий урожай,—
То й долі променистої
Зазнає рідний край!
* * *
Олександр Олесь
ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я сюди, а він туди...
«Не віддам,— кричить,— нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки!
І розбійниці-синиці!»
Страшно стало... «Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости,—
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
* * *
Леонід Глібов
***
Погас учора день —
Заплакав Рік Старенький.
Сьогодні розсвіло —
Сміється Молоденький.
Старенького нам жаль,
А плакать не годиться,
Бо Молоденький Рік
Почне на нас свариться.
* * *
Максим Рильський
БІЛІ МУХИ
Білі мухи налетіли —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб піймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
* * *
Максим Рильський
НОВОРІЧНА ЯЛИНКА
Ой, весела в нас зима,
Веселішої нема,—
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.
Ой, струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
Разом з піснею новою
Рік Новий зустріти час.
* * *
Дмитро Павличко
НІЧНИИ ГІСТЬ
Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема.
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось?
* * *
Вадим Скомаровський
НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сплять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку.
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка — мов лілея
В платті з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї —
З клена зірваний листок.
* * *
Ліна Костенко
ВІХОЛА
Баба Віхола, сива Віхола
На метільній мітлі приїхала.
В двері стукала, селом вешталась:
— Люди добрії, дайте решето!
Ой, просію ж я біле борошно,
Бо в полях іще дуже порожньо.
Сині пальчики — мерзне житечко.
Нема решета — дайте ситечко.—
Полем їхала, в землю дихала
Баба Віхола, сива Віхола...
* * *
Платон Воронько
КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ
Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там, де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка
Й вовк у неї не заліз.
Мабуть, дуже замала
В мене рукавичка.
Взяв у мами зі стола,
З ліжка у сестрички
Рукавичок, мабуть, з п’ять,
В ліс відніс —
Хай звірі сплять.
Я не знаю, як було,
Що у лісі сталось,
А мені не повезло —
Від усіх дісталось.
* * *
Микола Воробйов
ХАТНІЙ ЗМІЙ
Проснувся хатній змій.
Бабуся годує його соломою.
Кине жмут соломи,
а змій розправить червоні вуса і
їсть солому.
Іноді, як закашляється,
то й бабуся кашляє.
А вночі змій вкривається сивою ковдрою
і дихає з груби теплом на всю хату.
* * *
Василь Довжик
ЗАГАДКА З ВІДГАДКОЮ
Срібна зірка, біла-біла
На мою долоньку сіла
І як сіла, то й розтала —
Голуба водиця стала.
* * *
Тамара Коломієць
ПАДАВ СНІГ
Падав сніг, сипав сніг,
Раптом перестав.
— Чим ти, сніжку-
Перебіжку,
На землиці став?
— Для озимки —
Периною пухнастою.
Для липки —
Хустиною
Зірчастою.
У затишку —
Подушкою-
Минушкою
Для зайчат.
На узвишку —
Ковзалкою-
Падалкою
Для санчат.
* * *
Грицько Бойко
ДРУГЕ МІСЦЕ
— Брав я участь
в лижнім кросі —
Не віддихаюсь і досі.
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв...
— Ну, а бігло ж вас багато?
— Бігли вдвох ми: я і тато!
* * *
Павло Мовчан
СНІГ
Прийшов сніг-білоніг,
борода патлата,
сів тихенько на поріг,
попросивсь до хати.
Каже:
— Холодно мені,
змерзли ноги босі.—
Мати каже:
— Е ні-ні...
Відпочив і досить...—
Сніг поволеньки підвівсь
та й пішов у поле.
Білі брови, білий ніс,
а в кишенях — холод.
Озирнувся білий сніг,
засміявся біло;
білі губи, білий сміх,—
пір’я полетіло...
* * *
Петро Мостовий
ГРИЦЬ ТА МОРОЗ
Тихо падає сніжок,
Білий та лапатий,
Прокладає стежку Гриць
Від воріт до хати.
Злий мороз щипнув за ніс,
В щоки дошкуляє,
Гриць лопатою жвавіш
Сніг пухкий жбурляє.
Перестав щипать мороз,
Відступив від Гриця —
Працьовитих малюків
І мороз боїться!
* * *
Наталя Забіла
***
За вікном летять сніжинки
і сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
і співаємо пісні.
Дуже весело нам жити
кожен день і кожну мить,
між собою всім дружити,
одне одного любить.
Ми щасливі маленята
найщасливіших батьків.
Це ж для нас — веселі свята,
подарунки, сміх і спів.
* * *
Анатолій Камінчук
ЗИМА
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть дими над хатами
Стовпами волохатими.
І світ увесь у інеї —
У білому, у синьому.
* * *
Анатолій Костецький
СНІГОВИК
— Сніговику, сніговику,
Скажи нам: а навіщо
Тобі дали мітлу таку,
Яка за тебе вища?
— Я нишком-тишком уночі
Сніг підмету з дороги,
Щоб діти, в школу ідучи,
Не замочили ноги.
— Сніговику, сніговику,
Скажи-но: а навіщо
На голові твоїй стирчить
Відрище-здоровище?
— А щоб тоді, як місто спить,
Малечі ковзанки залить
Чи в заметіль кудлату
Синиць туди сховати:
Нехай собі сидять під ним,
Неначе це — пташиний дім.
— Ну, а твоя морквина-ніс
Навіщо, розкажи-но.
— Якби колись пішов я в ліс,
То я б зайцям її одніс,
Бо це — для них морквина.
— Сніговику, сніговику,
Ще трохи нас послухай:
Навіщо в тебе рот такий —
Од вуха і до вуха?
— Ну, це відомо кожному:
Без посмішки не можу я!
* * *
Володимир Коломієць
ЗАМКНЕНИЙ ГАЙ
Замкнений гай до весни,
Замкнені скарби і сни —
Дзвони у кронах дубів,
Листя коштовне і квіт,
Кошики, повні грибів,
Тьохкіт веселий між віт,
Грози з перлистим дощем
Лагідне зілля хмільне...
Першим гусиним ключем
Гай свій весна відімкне!
За матеріалами: "Ой, весела в нас зима". Збірка віршів, оповідань та казок. Редактор-упорядник Станіслав Вишенський. Художник Людмила Постних. Київ. Видавництво "Веселка", 1986 р.
Більше віршів до свята Нового року на "Малій Сторінці":
