"Оленчине свято" (Віктор Близнець) - добре оповідання про новорічне свято


Віктор Близнець

ОЛЕНЧИНЕ СВЯТО

Оповідання

 

В Оленки болить горло. Мама сидить коло її ліжка і тихо наспівує:

Спи, маленька донечко,
Спи, моя хороша.
Замерза віконечко,
Стелиться пороша.

Оленка згорнулась клубочком. І дивно їй: очі заплющені, а все видно. Бачить Оленка свій двір, і кучугури снігу, і перекинуті саночки. Ох і вредні санчата! Каталась Оленка з гірки, а вони взяли та й повернули у рівчак. Оленка упала. У валянці набилося снігу, і от маєш: болить горло.
— Мамо! — висовує Оленка носа з-під ковдри.— Завтра ж ялинка! Правда?
Правда. Тільки спи, доню, видужуй...
— Мамо! Я тобі про ялинку розкажу. Хочеш?
— Хочу,— всміхається мати.— Тільки тихенько. Голосно тобі не можна.
І Оленка стиха говорить:
— У наш садок привезли ялиночку. Таку маленьку, чепурну.
Маринка подивилась на неї і питає:
— А де іграшки?
А Надія Іванівна — це наша нова вихователька — й каже:
— Давайте самі зробимо.
Оленка примружилась. Мабуть, згадала, як вони  гуртом  робили  іграшки.  Вовчик  зірочку вирізав. Оленка теж старалася — білочку зліпила. А Юрко склеїв парсвоз.
Тільки Маринка зарюмсала:
— Ведмедик у мене зламався...
Справді, у її ведмедика вухо відпало. То чого ж плакати? Хлопчики допомогли Маринці — і вухо приросло до голови.

 

оповідання для дітей, оповідання про зиму, оповідання про Новий рік, Віктор Близнець, Оленчине свято
 

Багато-багато   іграшок   зробили.   Тоді   Надія Іванівна підійшла до ялинки і спитала:
— Куди ж ми Вовину зірочку почепимо?
— Вовину   зірочку — аж   на   верхівочку! — гуртом проспівали малята.
— А Юрків паровоз?
— Де Дід Мороз, там і паровоз! — вигукнули всі, а Оленка найголосніше: — Дід Мороз на паровозі подарунки всім розвозить!
— А куди, скажіть,  Оленчину білочку?
— Оленчину   білочку — на   лапату   гілочку!
— А Маринчиного ведмедика?
— Ведмедика — на велосипедика!
— Не   хо-о-чу! — запхикала   вередлива   Маринка.— Він упаде і розіб'ється.
Даремно пхикала Маринка: ведмідь не впав і не розбився.
— От і готова у нас ялинка до свята! — обвела всіх поглядом Надія Іванівна.— Завтра приходьте з мамами і татами. Будемо співати, будемо танцювати. Новий рік стрічати!
Розказала Оленка мамі, як вони новорічну ялинку наряджали, і зажурилася. Усі її друзі будуть веселитися, одна вона, Оленка, лежатиме в постелі.
Раптом хтось подзвонив до них. Мама відчинила двері. Дивиться: стоїть біля порога чепурненька ялиночка, і нікого близько немає, тільки потупотів хтось по східцях.
Повернулась мама весела:
— Дивись, Оленко, ялинка. І написано: «Оленці від Діда Мороза».
Глянула Оленка на ялинку і заплескала з радощів у долоні:
— Мамо! Я знаю, звідки Дід Мороз ялинку приніс. Знаю, знаю! Онде верхівочка — Вовина зірочка. А де Дід Мороз — Юрків паровоз. От і в мене буде свято!

За матеріалами: "Малятко". Збірка творів з журналу "Малятко". Упорядник Світлана Єфименко. Художники: Василенко А., Голембовськи Л., Горбачов В., Денисова Н., Левич Аким, Морозов В., Остроменська І., Прахова А., Агафонов А., Міхнушов О., Пуханова Л. Київ, "Веселка", 1988.

 

Більше творів Віктора Близнеця на нашому сайті:

Віктор Близнець. Твори для дітей

Віктор Близнець, життєпис, твориВіктор Близнець був дитячим письменником за природою свого таланту: він умів розглядати проблему «від початку», звертатися до найпершого значення слова й метафори, відкривати нове в давно знайомому. Звідси й закономірний інтерес до історії українського народу...

Читайте і завантажуйте повісті Віктора Близнеця: "Звук павутинки", "Земля світлячків", "Женя і Синько". Також дивіться оповідання письменника: "Оленчине свято" та "Як гуси з'їли свитку".


Останні коментарі до сторінки
«"Оленчине свято" (Віктор Близнець) - добре оповідання про новорічне свято»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми