Марія Хоросницька, дитячі вірші про дівчат


Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші циклу Про дівчинку Мартусю

Марія Хоросницька

ПРО ДІВЧИНКУ МАРТУСЮ 

 

МАРТА
 
Розкажу вам про дівчатко,
про хороше на цей раз.
Табель в неї — п’ятка в п’ятку,
перейшла в наступний клас.

Не велика, не маленька, 
років має два плюс сім... 
Лиш подумайте гарненько, 
буде й клас відомий всім.

І, звичайно, треба знати, 
в цьому теж велика суть, 
як оцю школярку звати... 
Мартою її зовуть.

Ні, не все ще вам відомо, 
найважливіше тоді... 
коли знатимем, як дома, 
як школярочка в труді?
 

 

* * *
 

 

МАТУСИНА РАДІСТЬ

На радість на матусину 
з обіднього стола 
згортає всі окрушини 
Мартусенька мала.

—    Що робиш з ними, донечко,
куди діваєш їх?
—    Виношу за віконечко
для друзів для моїх!

—    Моя маленька зірочко,
 а друзі ці — які?
—    У них сіреньке пір’ячко 
і дзьобики дзвінкі.

 

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші циклу Про дівчинку Мартусю

 


* * *


—    Мабуть, дома ти, Мартусе, 
помагати мамі мусиш?
—    Як умію, як лиш знаю, 
дома мамі помагаю.
Перемию всю посуду, 
застелю ліжка без труду
і сама зварю компот — 
дня немає без турбот!..
Після школи по суботах 
в мене інша є робота.
У сприятливу погоду 
виїжджаєм на природу.
Є за містом дача в нас — 
там проводим вільний час. 
Не дармую і на дачі, 
бо такої вже я вдачі!


* * *


Попросила Марта: — Татку, 
виділіть для мене грядку, 
попрацюю на землі, 
лиш купіть мені спочатку 
поливачку, і лопатку, 
і відерце, і граблі... 
Усміхнувся батько, радий, 
ніжно дівчинку погладив:
—    Добре, донечко, куплю! 
Що посієш, що посадиш, 
як я грядку наділю?..
—    Ой, посіяла б я, тату, 
руту запашну, листату, 
айстри, братики в рядок... 
Чорнобривці, мальви, м’яту, 
ще й блакитний морозок...


* * *

 

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші циклу Про дівчинку Мартусю

 
Марта садить. Марта сіє. 
Марта вміє і не вміє...
Робить рівчики криві, 
спотикнулася в траві...
Батько в поміч,— та дарма! —
Марта каже: «Я сама!
Ви ж мене навчали, татку: 
легкого нема початку, 
всяке вміння — у труді... 
Раду дам своїй біді!»


* * *


Дні минали без пригод. 
Сонечко світило, 
падав дощик на город — 
все позеленіло...
Що не ступить Марта крок,
чує — щось негоже...
Де тут м’ята, морозок?..
Зрозуміть не може.


* * *


Марта сплеснула руками: 
квітоньки мої, що з вами?.. 
Заховались в бур’яні!
Ох і лишенько мені!.. 
Присядки і на ходу 
тягне Марта лободу,
рве пирій що має сили, 
в Марти ноги підкосились, 
із чола покапав піт...
А при ділі так і слід!
Знати лиш не буде цяця, 
як дається справжня праця.


* * *


Зажурилося дівча. 
Смуток в голосі, 
в очах...
Кепські справи взагалі: 
на долоні — мозолі!
Всі п’ять пальчиків,
всі п’ять,
всі по-справжньому болять,
Марта знає: біль мине.
Журить дівчину одне:
як без праці дні оці,
поки щезнуть міхурці?!

 

 

* * *


У малої господині 
розцвіли ромашки сині.
Хтось питає мимоволі:
— Що, в ромашок синій колір? 
Та хіба такі бувають?!
І цікаві прибувають...
— Ну й ромашки, 
ну й краса!
Сині, наче небеса...
Хвалять Марту там і тут 
за її натхненний труд.
А газдиня — наша Марта 
похвали людської варта.

 

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Матусина радість". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1991 рік.

 

 

* * *

 

Марія Хоросницька

ДІВЧИНА АННИЧКА

 

Марія Хоросницька, Мандрівка по Львову, вірші для дітей, ілюстрована збірка. Вірш Дівчина АнничкаДівчина Анничка
ростом невеличка —
менша від Улясі,
що у другім класі,
й менша, ніж Орися,
що у першім вчиться!
А скажіть їй:
—    Ти мала! —
верещить на півсела:
—    Не боюсь собаки,
не лякаюсь киці,
я сама в криниці
наберу водиці!
Маю черевички,
дві нові спіднички,
я пасу гусята
літом біля річки!
Пізнаю здалека,
як шумить смерека,
як тремтить осика...
Чим я не велика?

 

 

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Мандрівка по Львову". Вірші. Художник невідомий. Львів, видавництво "Каменяр", 1970.

 

 

Більше віршів про дівчат на цьому  сайті:

Вірші про дівчат
Читаємо у цьому розділі віршики про дівчат від Марійки Підгірянки, Марії Пригари, Максима Рильського, Лідії Коломієць, Андрія Динника, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької.

 

Більше творів Марії Хоросницької на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Марії ХоросницькоїМарія Хорисницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: – Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна. Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську). Читайте ілюстровані збірки віршів української поетеси: «Мандрівка по Львову», «Рідне місто пізнаю» та «Матусина радість».

Останні коментарі до сторінки
«Марія Хоросницька, дитячі вірші про дівчат»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми