«Співатиму, співатиму, доки гласу стане...»
(Микола Костомаров)
Костомаров Микола Іванович (1817 — 1885 рр.) відомий світові як видатний український історик, етнограф, фольклорист, критик, статті якого друкувалися в прогресивних часописах «Основа», «Современник», «Отечественные записки»; член Кирило-Мефодіївського товариства. Плідність його праці викликала подив: на неї складалася і його організованість, і дивовижна пам’ять та ерудиція, і практичне знання багатьох європейських і класичних мов. Він мав про що розповідати. Адже все життя мандрував, придивлявся до нових місць. Вони промовляли йому як історикові більше, ніж будь-кому іншому. Складовою чергового наукового пошуку було обов’язкове відвідання місць, де відбулися події. Широко освічений, Микола Костомаров знав і любив класичну світову літературу, насолоджувався літературними шедеврами античності, невтомно працював у російській культурі; та найглибшою і найболючішою його любов’ю завжди були українське слово й українська пісня.
За матеріалами: М. І. Костомаров. Твори в двох томах. Том перший. Поезії, драми, оповідання. Упорядник, автор передмови та приміток В. Л. Смілянська. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1990, стор. 5 - 6.
На малюнку: портрет М. І. Костомарова роботи Ф. Брокгауза. Гравюра. Лейпціг, XIX ст.
Добірка поезій Миколи Костомарова різних років: "Заліг, заліг козаченько", "Ой ішов козак, ой ійшов бурлак", "Дитинка" (з народного переказу), "Зозуля", "До Мар'ї Потоцькій", "Пантікапея", "Еллада" (із антології), "Давнина" (із антології), "Спить Вкраїна та руїни ", "Діти слави, діти слави!", "На добраніч", "Брат з сестрою", "Явор, тополя і береза" (З народного переказу), "Ластівка", "Зірка", "Співець Митуса", "Зорі", "Наталя" (з народного переказу), "Восени-літо".
Збірка поезій «Вітка» Миколи Костомарова складається з віршів: "Соловейко", "Пісня моя", "Клятьба", "Згадка", "Могила", "Грецька пісня", "Рожа", "Хлопець", "Місяць", "Горлиця", "Мана", "Кульбаба", "Туга", "Дідівщина", "Голубка", "Дівчина", "Хмарка", "Сон", "Весна й зима", "І. І. Срезневському. При од'їзді його на чужину", "Баба Гребетничка", "Веснянка", "Зобачення", "Нічна розмова", "Підмова", "Березка", "Панікадильце", "Улиця", "Попріки", "Панич і дівчина" (з польської мови).
Поезії Миколи Костомарова українською зі збірки "Українські балади": "Максим Перебийніс", "Чорний кіт", "Квіточка" (з чеського), "Стежки", "Поцілунок", "Щира правда", "Дід-пасішник", "Зірочка", "Великодня ніч", "Посланець", "Пан Щульпіка", "Співець", "Полтавська могила", "Отруї", "Кінь", "Ягоди" (з чеського), "Рожа" (з чеського).