Катерина Перелісна, "Казочка про Казочку"


Катерина Перелісна

КАЗОЧКА ПРО КАЗОЧКУ

Катерина Перелісна, Казочка про КазочкуЖила собі на світі Казочка. Не дуже довга, не дуже й коротка, саме враз - півгодини досить було, щоб її прочитати. Та зате була вона гарна, свіженька й така новенька, що про неї тільки один письменник і чув. Записав він ту Казочку на папір і сховав до шухляди у своєму столі.
Набридло Казочці у шухляді лежати: нікому від того користі немає, нікого вона не розважає, нікого не навчає. Та й прикро, що про неї ніхто не знає.
Пішла Казочка до видавця:
- Прочитайте мене, будь ласка!
А видавець тільки рукою махнув:
- Нема часу мені тебе читати, і так видно, що гарна казка - будемо тебе друкувати. Іди до редактора.
Зраділа Казка, побігла до редактора:
— Казав видавець, що будете мене друкувати. Прочитайте мене, будь ласка!
А редактор аж розсердився:
— Чи ти ж не бачиш, скільки у мене коректи? Не маю часу тебе читати. Видно, що казка гарна, будемо друкувати. Іди до друкарні!
Підстрибнула Казка та чимдуж побігла до друкарні:
— Казав редактор, що будете мене друкувати. Прочитайте мене, будь ласка!
А друкар тільки розсміявся:
— Зразу видно, що ти ще не друкувалась. Не маю часу я казки читати. Моє діло літери набирати.
Зітхнула Казка, та що робити? Мала чекати, поки усі літери у неї надрукують та обкладинку пришиють.
— Іди тепер до книгарні, — каже друкар. — Хай тебе продають!
Прибігла Казочка до книгарні та зразу до продавця:
— Казав друкар, що Ви мене будете продавати. Прочитайте мене, будь ласка!
А продавець окуляри надів, на Казочку суворо глянув та й каже:
- Чи ж ти не бачиш, скільки тут книжок поперед тебе надруковано? Я не маю часу нові казки читати. Іди до покупця!
Хотіла Казка до покупця бігти, а тут якийсь чоловік на двері. Продавець і каже:
—  Оце тобі й покупець! Мусить тебе купити, бо він свідомий громадянин.
Скочила Казочка просто до рук покупцеві:
— Казали, що Ви мусите мене купити. Прочитайте мене, будь ласка!
А покупець потилицю почухав:
— Що ж, — каже, — як треба купити, то куплю, а читати в мене часу немає, бо на літературну дискусію поспішаю. Іди до моєї жінки, вона там серед матерів працює.
Принишкла Казочка, потихенько до жінки підійшла, шепоче їй:
—  Чоловік Ваш казав, що Ви серед матерів працюєте. Прочитайте мене, будь ласка!
Линка аж руками сплеснула:
— Що ти собі думаєш?! Чи ж не знаєш, скільки то роботи серед матерів? Нема в мене часу тебе читати. І так видно, що гарна. Іди до дітей - хай читають!
Просунулась Казочка до дітей через непричинені двері та аж плаче:
- Казала Ваша мама, що я гарна казочка. Прочитайте мене, будь ласка!
А діти один на одного подивились та:
-  Велл! - кажуть. — Але ж ми будемо зараз тіві дивитись... І комікси ще не прочитані. Не маємо часу тебе читати. Йди до нашого сусіди, він дивак — сам книжки пише, може, він тебе прочитає.
Побігла сердита Казочка до письменника, що її написав:
— Ти мене, — каже,— написав?
— Написав, — винувато зітхнув письменник.
— Ну, так тепер читай! — гримнула на нього Казочка і плюхнулась на стіл перед ним.
Катерина Перелісна, Казочка про Казочку— Що ж нам робити? — розвів руками письменник. — Я не маю часу тебе читати, мені треба йти підлоги мити, бо сама знаєш, без грошей не проживеш... А знаєш що? — сказав він веселіше. Я однесу тебе до дитячої книгозбірні. Там тебе напевно хто-небудь та прочитає.
Так він і зробив: подарував свою Казочку до шкільної книгозбірні, ще й написав «від автора». А там йому подякували, Казочку похвалили за те, що така гарна, та й ... поставили на поличку.
Замовкла Казочка, похнюпилась, стоїть і жде, може ж, таки хтось і прочитає її колись...

За матеріалами: Катерина Перелісна. "Скажу на вушко". Казки та вірші для дітей. Для молодшого шкільного віку. Упорядкування Галини Кирпи. Художник В.Дунаєва. Київ. Видавницьво "Школа", 2008, стор. 8.


Останні коментарі до сторінки
«Катерина Перелісна, "Казочка про Казочку"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми