Езопові байки


 
Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Видання друге, доповнене. Київ, видавництво Веселка, 1990 р.
 
 
 
ЕЗОПОВІ БАЙКИ, РОЗМІЩЕНІ НА "МАЛІЙ СТОРІНЦІ", ЗА АБЕТКОЮ:
 

 

"Баран та собаки"

"Батько та доньки"

"Візник та Геракл"

"Віл і Цап"

"Віслюк у лев'ячій шкурі"

"Віслюк, нав'ючений сіллю"

"Вовк і коза"

"Вовк і Лелека"

"Вовк і Цапик"

"Вовк і Ягня"

"Вовки, вівці та баран"

"Воли та осі"

"Вояка та Кінь"

"Вугляр і власник пральні"

"Галка й Птахи"

"Галка та Голуби"

"Гермес і Дроворуб"

"Два півні"

"Два цапики"

"Двоє приятелів і Ведмідь"

"Дроворуб і Лисиця"

"Жаби"

"Жінка та Курка"

"Зайці та жаби"

"Звіздар"

"Зевс і Лис"

"Кінь і Віслюк"

"Коза та Пастух"

"Кози й чабан"

"Кочовик і Верблюд"

"Крук і Лисиця"

"Купальник і подорожній"

"Кури та дикий кіт"

"Куріпка та кури"

"Куца Лисиця"

"Лев і Бик"

"Лев і Ведмідь"

"Лев і Лисиця"

"Лев, Віслюк та Лис"

"Лисиці"

"Лисиця і Ворона"

"Лисиця й виноград"

"Лисиця й Журавель"

"Лисиця й Лев"

"Лисиця та Цап"

"Лисиця-ненажера"

"Людина й Лев"

"Мавпа та Лисиця"

"Мавпи-танцюристки"

"Мандрівці та Чинара"

"Миші та Коти"

"Мурашки і Цикада"

"Недужий олень"

"Обдурений вовк"

"Олень і Виноградник"

"Орел, Ворона та Пастух"

"Осел і Коза"

"Павич і Галка"

"Пастух і Море"

"Пастух-жартівник"

"Рибалка з сопілкою"

"Рибалки та Мавпа"

"Рибалка"

"Рибалки"

"Селянин та його діти"

"Скнара"

"Собака та м'ясо"

"Собака, Півень і Лисиця"

"Три бики й Лев"

"Хатня миша й польова миша"

"Хлібороб і орел"

"Чорногуз та Орач"

"Шахрай і корчмар" 

 

 

 

На відео: Езопові байки: "Лисиця і виноград", "Вовк і Ягня", "Крук і Лисиця", "Мурашки й цикада".

 

 

 

 

ДЕЩО ПРО ВІЧНІ БАЙКИ і ПРО МУДРЕЦЯ ЕЗОПА


Байка – це невеличке, часто віршоване оповідання повчального змісту. У байці діють здебільшого тварини або й неживі предмети, яких автор наділяє здібностями і властивостями людей, – вони вміють розмовляти і міркують, як люди. Байка має бути дотепною і цікавою. Того, хто складає байки, називають байкарем.

 

Езоп, байкар. Портрет Езопа з книгою роботи іспанського художника Дієго Веласкеса.
Портрет Езопа з книгою
роботи іспанського художника
Дієго Веласкеса

Езоп теж був байкарем, але жив він так давно, що про нього не збереглося майже ніяких певних відомостей. Адже, коли вірити переказам, жив він дві з половиною тисячі років тому в давній Греції.
Давні греки вимовляли його ім'я інакше, ніж ми – Айсопбс. Вони розповідали, що він був рабом-невільником, з походження не греком, а чужоземцем – фракійцем чи фрігійцем, – дуже негарним на вигляд: у нього було, велике черево, здорова голова, а на спині горб. Але цей бридкий раб визначався неабияким розумом. Доля закинула його на острів Самос у Егейському морі, де його господарем став рабовласник Ксант, що вважав себе вченим-філософом, а насправді був обмеженою і дурною людиною.
Про мудрість Езопа складалися цілі легенди, які свідчили, що він буїз далеко розумніший за своїх сучасників, а щоб вони могли скористатися з його розуму, він повчав їх своїми байками.
Самос – чарівний острів у Егейському морі – одному з найкрасивіших морів світу... Це острів, де солоний подих моря змішується з пахощами сосен і ялин. На схилах гір каштанові, оливові, помаранчеві гаї і, звичайно, виноградники, що дають славнозвісне самоське вино.
Серед    предків    сучасних    самосців – славетний    за    давнини    владар Полікрат, ще славетніші за нього – математик Піфагор і поет Анакреонт. Але їхня слава не йде ні в яке порівняння зі славою байкаря Езопа. Ніколи не було на Самосі стільки левів, ведмедів, вовків, лисиць, мавп та інших тварин, скільки їх є в байках Езопа. В деяких з них діють звірі, птахи, риби, гади і навіть комахи. В інших діють люди – городяни і селяни, багатії та бідняки, мисливці та рибалки, купці та злодії, батьки І діти. Іноді в байках виступають вигадані постаті – давньогрецькі боги – Зевс, Гермес, Афіна або олюднені явища природи – Сонце, Місяць, Вітер, Море, Річка тощо.
У байках і казках тварини, рослини, навіть неживі речі розмовляють як люди. Можна сказати, що в байках діють люди, які замаскувалися під личинами тварин, рослин, речей. Згадайте, що ми з вами теж іноді порівнюємо людей із тваринами, називаючи сильну людину левом, хитру людну – лисицею, жадібну – вовком, незграбну – ведмедем, дурну – віслюком. В одній відомій байці легкодумна і марнотратна людина виступає в образі коника, який влітку безтурботно співає, не думаючи про зиму, а розсудлива І заощадлива – в образі працьовитої мурашки.
Знаєте таку байку? Ну, а висновок із неї? Очевидно, такий: грайся собі і розважайся, але думай і про майбутнє, про те, як далі житимеш. Такий висновок, висловлений прямо чи непрямо, називається мораллю байки.
Ось, наприклад, коли ви читаєте байку про ворону і лисицю, то відразу можете здогадатися, що вона попереджує: не слід довіряти тим, що надто вас вихваляють, бо це вони роблять навмисне, щоб приспати вашу пильність і при нагоді обдурити вас.
Ну, а який висновок із байки про двох приятелів, що в лісі надибали на ведмедя і один із них заліз на дерево, залишивши другого в небезпеці? Звичайно, ось який: справжні друзі виявляються в небезпеці, а не тоді, коли все гаразд.
Можливо, ви запитаєте: чи є різниця між байкою і казкою? Напевне, ви звернули увагу на те, що байки (байдуже, чи складені віршами, чи прозою), порівняно до казок, – коротші і завжди містять у собі якусь мораль чи повчальний висновок: як слід поводитися, чи як не слід поводитися в різних випадках життя.
Майже всі народи світу мають свої байки, і що цікаво – серед них є багато схожих на сюжети, запозичені у Езопа, хоч і складено їх у різних краях за різних часів і різними мовами. У Росії в другій половиш вісімнадцятого і в першій дев'ятнадцятого сторіччя складав віршовані байки славетний байкар Іван Андрійович Крилов. Франція пишається своїм байкарем Жаном Лафонтеном,   який жив у сімнадцятому сторіччі. В Україні теж було чимало письменників, що складали свої байки за зразками давніх Езопових байок. У вісімнадцятому сторіччі – Григорій Сковорода. У дев'ятнадцятому
Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Леонід Глібов. У двадцятому – Остап Вишня і Степан Олійник.
У кожного з цих байкарів
від Езопа до Олійника – є схожі між собою байки і кожна по-своєму цікава.
Мандрують байки світом, переходять від народу до народу. І хоча було складено байку дві з половиною тисячі років тому, але живе вона серед нас і сьогодні.
Взяти хоча б Езопову баєчку про ненажерливого вовка і маленьке, але вже розумне козеня. Як ви гадаєте, що могло статися, коли козеня опинилося перед вовком? Звичайно, скажете ви, хіба може бідолашне козенятко врятуватися від вовка? Напевне, з'їсть його вовк, бо він хижий і сильніший за козенятко. Сильніший? Так! Але не розумніший. Що ж вигадало мале? Воно каже вовкові: «Бачу – нема мені рятунку. Дозволь перед смертю хоча б пограти на сопілці. Я пограю, а ти потанцюєш!» Вовк погодився, а коли козеня заграло на сопілці, це почули собаки, що стерегли худобу, прибігли, і вовкові довелося тікати натщесерце. Отже, перемагає не завжди сильніший, а часто перемагає розумнішим, і так не лише серед тварин, але й серед людей.
Схожу байку ми записали кілька років тому, в одному грецькому селі на Донеччині. Тільки там замість козеняти діяв чабан, що сопілкою покликав своїх собак, і вони, прибігши, розірвали необережного вовка.
Бачите, скільки часу проминуло відтоді, коли вперше було створено таку байку, а вона збереглася дотепер не тільки на папері, а і в пам'яті простого народу і ще може нас із вами розважити й повчити. Невмирущими виявилися майже всі Езопові байки. Вони переходять від покоління до покоління, від одного народу до другого, звучать різними мовами, але зберігають свою викривну й повчальну силу.
У спадщину від давніх греків залишилася народам Європи цікава «Повість про філософа Ксанта та про його раба Езопа, або Пригоди Езопа». В ній побіжно згадується про те, що Езоп складав байки і записав їх для лідійського царя Креза,  який хотів завоювати  острів  Самос. Ми і досі не знаємо, чи справді Езоп був автором усіх тих байок, які йому приписують. Але він перший байкар, ім'я якого нам відоме. Напевно, байки створювали і до нього. Створював їх народ, який був найпершим байкарем, ще давнішим за Еаопа. Ми пропонуємо для читання Езопові байки не в тій формі, в якій їх було записано ще в давній Греції, а в переказі, який зробила сучасна грецька письменниця Піпіна Цімікалі. З кількох сот байок тут переказано лише шістдесят. Дуже короткі байки стали досить довгими і за формою ближчими до казок, ніж до байок. Звичайно, Езопові байки переказували й інші письменники та письменниці, але буде цікаво довідатися, як їх слухають і читають діти в сучасній Греції.
Професор Андрій   Білєцький

За матеріалами: «Езопові байки». У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Видання друге, доповнене. Київ, видавництво «Веселка», 1990 р.


Езоп. Обдурений вовк. Езопова байка (з книги Байки Езопа – зібрав для української дітвори Михайло Таранько. Львів, накладом видавництва Світ дитини, 1935 р.)"Ждав дід на пиріг — та й без вечері спати ліг!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Осел і Коза. Езопова байка, Байки Езопа, зібрав Михайло Таранько. Львів, накладом видавництва Світ дитини, байки Езопа 1935 р."Заздрість не добро родить і зависному завжди шкодить..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

Рибалка. Езопова байка (з книги Байки Езопа –  зібрав для української дітвори Михайло Таранько. Львів, накладом видавництва Світ дитини, 1935 р.)"Ніщо без труду не приходить — а праця труд все нагородить!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

"... І вони підступили до своїх ласощів. Та як тільки почали їсти, двері знову відчинилися, і двоє людей внесли в комору ящик. Цього разу миші встигли шмигнути в нірку. Довго вони сиділи там, притиснувшись одна до одної. А люди все ходили туди й сюди, носячи ящики. Та нарешті вони пішли зовсім. "Бачиш? — сказала хатня миша. — Нам принесли ще всякого добра. Ходімо подивимось, що там таке." "Дивися сама,— відповіла польова миша,— та й бувай здорова." "Чого це ти раптом?" "Піду я, подружко моя, піду в поле до своїх корінців та овочів. У тисячу разів краще їсти бідну їжу й жити спокійно, аніж так, як ти, харчуватися вишуканими наїдками, завмираючи раз у раз від страху." По цих словах польова миша побігла в поле." (Езоп)

 

Три бики й Лев. Байка зі збірки Езопові байки (1990). У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Езоп. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, Веселка, 1990"... Три бики розійшлися в різні боки, а лев удав, ніби підіймається на гору. Та невдовзі він повернувся й помчав туди, де пасся перший бик, накинувся на нього й легко подужав його. Потім побіг до другого — упорався і з цим, а далі й третього подолав. Отак бідолашні бики, послухавшись хитрого лева, розпрощалися з життям. І хто їм винен?

Перш ніж розійтися в різні боки, треба було подумати й добре зважити те, що почули. Якби були так учинили, то й досі щасливо паслися б собі на зеленій леваді." (Езоп)

 

 

Езоп. Лисиця й журавель. Байка зі збірки Езопові байки (1990). У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А.О.Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, Веселка, 1990"...Журавель їв собі юшку, а лисиця облизувалася. Нарешті вона підвелася, подякувала й пішла, украй роздратована. «Голодна я залишилась, — думала вона, — але хто винен? Моя голова. Як я повелася з журавлем, так і він повівся зі мною. То що ж тут нарікати?»" (Езоп)

 

 

 

 

 

"[...] "Гей, хлопче! — крикнув подорожній. — Чи ти не знав, що тут сильна течія? Що тут може затягти навіть дорослого, не те що такого пуцьвірінка, як ти? Ну, чим ти думав? Захотілося скупатися, то ти одразу — плюх! — пірнув у воду, забувши про все на світі! Невже ж ти не подумав про свою бідолашну матір? А батько твій..." "Ти мені спершу допоможи вилізти! — перебив його хлопчик. — Урятуй мене, чоловіче, бо ще трохи — й мені кінець! А коли витягнеш мене, коли я стану на землю, тоді вже й виказуй. Тоді лай мене, скільки хочеш, і давай поради! А зараз дай мені за щось ухопитися. Це буде цінніше за всі слова на світі!"" (Езоп)

 

Езоп. Кози й чабан. Байка зі збірки Езопові байки (1990). У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, Веселка, 1990"[...] "Безсоромні! — гнівно вигукнув тоді чабан. — Оце така ваша дяка за те, що я стільки часу годував вас, відривав корм від своїх кіз, аби дати вам! Та де це чувано таку невдячність! Поки я вам був потрібен, ви жили в мене, а як став не потрібен, то йдете геть! Залишаєте мене, хоч я дбав про вас у тисячу разів краще, ніж про своїх власних. Дикі кози, почувши ці слова, зупинились і обернулися назад. А цап, їхній вожак, сказав: "Саме тому ми й покидаємо тебе. Бо ти вирішив доглядати нас, приблуд, краще, ніж своїх власних кіз, які живуть у тебе вже давно і яких ти мав би любити дужче, ніж нас. Якби ми залишилися в тебе, а потім з’явилися ще якісь дикі кози, то ти дбав би вже не про нас, а про них. Тобі подобаються все нові й нові друзі, і ти віддаєш їм перевагу перед давніми. Але нам такі друзі не потрібні! Бувай здоровий!" І дикі кози подалися схилом униз — тільки чабан і бачив їх." (Езоп)

 

Езоп. Звіздар. Байка зі збірки Езопові байки (1990). У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, Веселка, 1990"...​Чоловік підніс ліхтаря до обличчя потерпілого і враз вигукнув, сміючись: "А, тепер я тебе впізнав! Ти звіздар! Усе місто знає тебе, бо ти мудрий. Але я скажу тобі дещо, а ти вже мені вибачай, звіздарю. Ти поклав усе своє життя на те, щоб дізнатися, що діється на небі, але ніколи й оком не кинув униз, щоб дізнатися, що діється в тебе під ногами." Звіздар не відповів. Ще раз подякувавши чоловікові, він швидко подався своєю дорогою. А чоловік сів на віслюка й рушив до міста, похитуючи головою й бурмочучи: "Багато є таких. Думають лише про велике, а тим часом безпорадні в найпростішому ділі, яке й дитина годна зробити."" (Езоп)

 

""...послухай, що я тобі скажу. Де ти бачив, щоб справи залагоджували отак нерозважливо, отак поспіхом? Було б спершу роздивитися, послухати, що тобі кажуть, обмізкувати все, а вже потім вирішувати. Чи так ти вчинив? То хто ж тобі винен?" Власник пральні мовчки слухав, бо було вже пізно. Давши завдаток і втративши колишнє приміщення, він стояв тепер на вулиці біля своїх кошиків та корит, не знаючи, як бути." (Езоп)

 

 

 

Лисиця і Ворона. Езопові байки, у переказі П. Цімікалі, переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі, передмова А. О. Білецького, малюнки Анатолія Василенка, Веселка 1990"Якось ворона, пролітаючи над господою, побачила на гаку під дахом шматок м'яса. «О, сьогодні добре пообідаю!» — зраділа вона. Вхопила м'ясо та й злетіла на високе дерево. А внизу саме пробігала лисиця й побачила ворону. «Еге, тут можна поживитися».
Підбігла лисиця до дерева, задерла голову й мовила улесливо:
—  Добридень, орле! Як ся маєш?
Ворона не відповіла, бо тримала в дзьобі м'ясо. Лисиця нітрохи не образилася, а співала далі..." 

(Езоп)

 

 

Езоп. Мурашки і Цикада. Байка у перекладі Андрія Білецького. Малюнок Олексія Лаптєва."Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку». Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати." 

(Езоп, переклад Андрія Білецького)

 

 

Крук і Лисиця. Езопова байка. Малюнок Карла Вімара."Крук украв шматок м’‎яса й сів на якесь дерево. Це побачила Лисиця й захотіла відібрати м'ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилося б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос. Крук хотів похвалитися, що в нього є голос, закрякав і випустив м'ясо. Лисиця підбігла, ухопила м'ясо й сказала: «О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем». Ця байка стосується нерозумної людини."

(Езоп, переклад Юрія Мушака)

 

 

Лисиця й виноград. Байка Езопа. Малюнок Анатолія Василенка."Ох, як же ж хотілося опівдні лисиці їсти! Та то й не дивно, бо хоч стільки вона вибігала, хоч як обнишпорила всю гору, ніякої поживи так і не роздобула. І крім ожини відучора й рісочки не мала в роті.
—    Ні, так не годиться, — сказала вона сама собі. — Спущусь-но я в долину, може, хоч там на щось натраплю. Вона побігла схилом гори вниз і незабаром уже була в зеленій долині. І перше, що вона побачила перед собою, був густий, тінистий кущ винограду, обвішаний спокусливими чорними гронами — безліччю грон, вони висіли одне біля одного..." (Езоп,  переклад українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі)

 

Езоп. Вовк і Ягня. Байка. Байки Езопа. Зібрав для української дітвори Михайло Таранько. Львів, накладом видавництва Світ дитини, 1935 р."Вовк побачив, що Ягня п’‎є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’‎їсти. Отже, хоча він і стояв вище за течією, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’‎є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: Минулого року ти зневажило мого батька». — «Мене тоді ще й на світі не було», — відповіло Ягня..." (переклад Юрія Мушака)
 
 
 
 

Пастух і Море. Байка Езопа"... Перед ними лежало безмежне синє море.
—  Яке воно спокійне! — сказав товариш пастухові.— Анїнай-меншої хвильки.
—  Ба ні — воно дуже підступне! — мовив пастух.— Вгамувалося, бо, мабуть, знову хоче фініків." (Езоп)

 

 

 

 

Батько та доньки – байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. ""Ой доню, доню, а сестрі твоїй потрібен дощ. То я вже й сам не знаю, чого дужче хочу: дощу чи спеки. Хоч би скільки молився — все одно обом вам не догоджу. В однієї буде радість, а в другої — сльози.   І   повір   мені,   доню — таке   трапляється   не   тільки з нами, але й з іншими на цьому світі."" (Езоп)

 

 

 

 

Віслюк у лев'ячій шкурі – байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Амброза Жуковського. "... Коли б то тільки біль — поболить і перестане. А чи минеться лиха слава?..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

Собака та м'ясо – байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. "... Коли зазіхнеш на чуже, то втратиш і своє." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

Миші та Коти - байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. "... Назавтра десятеро полководців почепили на голови напрочуд гарні роги. Але попри ці почесні відзнаки, мишача армія була вщент розбита в першому ж бою, і бідолашне військо ледве втекло від котів. Вояки один по одному шмигали у вузенькі нори і всі врятувалися. Полководці й собі кинулися до нір, але гіллясті роги не пролазили в них. І коти забрали мишей-полководців у полон. А яка доля чекає на котячих бранців — ви самі знаєте..." (Езоп)

 

 

 

Мавпа та Лисиця. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Амброза Жуковського."... Тепер будьте розважні. Правду кажучи, сердешна мавпа не винна. Що вона вміла — те й показувала. Винні ви самі, бо ні сіло ні впало обрали царем блазня, не подумавши, до якого лиха він може вас довести." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Затямте, дітки: ніколи не шануватимуть того, хто каже одне, а робить інше. Бо судять про когось не за словами його, а за ділами." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

Орел, Ворона та Пастух. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. "... Ворона хоче стати орлом: побачила,   як  орел   полює,  то  й   забаглося  їй  полювати так само. А про те забула, що орел великий та дужий,  а вона — звичайний собі птах. Тому сьогодні й попалась..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

Два цапики – байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. "... Зійшлися цапики посеред кладки, пхнули один одного рогами раз, другий, та й... шубовсть у воду! Добре, що вміли плавати, то врятувалися. А якби не вміли?.." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

Лев, Віслюк та Лис – байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Хто навчив? Віслюкова доля навчила, леве.
Так уже ведеться, що біда одного стає наукою іншого."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Вертайтеся до своїх домівок та будьте вдоволені з того, які ви є. Подалися зайці назад. І здався їм ліс гарнішим, сонце теплішим, вітрець — ніжнішим. Трава видалася смачнішою, а життя — прекрасним. І донині так ведеться зайцям, і вікують вони радісно та щасливо." (Езоп)

 

 

 

 

 

Гермес і Дроворуб. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Я — Гєрмес! — прогримів   він. — Я  знаю,   яка   була   в   тебе мотика!  Я почув  твій плач  і  прийшов  тебе  випробувати. Бачу — ти поганий чоловік, бо хотів мене ошукати. Аби ти сказав правду, я подарував би тобі золоту мотику. Але тепер не матимеш і своєї. Це тобі плата за брехню..." (Езоп)

 

 

 

 

"... Чи не забрав ти собі в голову, цапе, що це я тебе так налякався?  Ба ні!  За мною гнався лев — ось кого я боюся!  Та хай він тільки звідси піде, отоді взнаєш, що таке цап, а що — віл..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

Павич і Галка. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Царя обирають не за красу, а за вдачу, розум, кмітливість і силу...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Баран та собаки. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Ти добре робиш, що так пильнуєш собак, бо вони нас бережуть...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Віслюк, нав'ючений сіллю. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Моя хитрість на мені й окошилася. Коли б не пірнав у воду, не поважчали; б мої мішки, і я хутенько відніс би їх..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Мандрівці та Чинара. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. " ...Ніжитесь у моєму затінку, в холодку, і кажете, що я нікчемна. Як то можна приймати все добре, що я вам даю, і ганити мене?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Скнара. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... хоч і мав ти золото, насправді не мав нічого. Ніякої користі воно тобі не давало. Тільки б дивився та дивився... То візьми якийсь камінь, поклади в яму і скажи собі, що то золото. І буде тобі добре, як перше."

(Езоп)

 

 

 

 

"...Людина з часом звикає до будь-чого, яке-воно не є, добре чи погане. Добре стає не таким добрим, а погане — не таким поганим, як здається попервах."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Хіба можна втаїти те, що кожному видко з першого погляду?"

(Езоп)

 

 

 

 

 

Байка Езопа. Двоє приятелів і Ведмідь – читати та слухати, відео українською онлайн. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою В. Забаштанського та А. Чердаклі. Малюнки Анатолія Василенка."...   Сказав,   щоб  я  ніколи  не  ходив   нікуди з приятелями, які в скруті кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру, бо друзі пізнаються в біді..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

" ... Еге, ні на що не придалася б наша вдатність, коли б доля не послала нам рибину в останню мить."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Вона пливе, чи вода її несе? Ох. бідолашна, терпить через свою голову..." 

(Езоп)

 

 

 

 

 

Зевс і Лис. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Облиш курча, лисе! — загримів бог.— Йди собі геть, щоб не бачили тебе мої очі! Я хотів тобі вручити царство, бо мав тебе за розумного і сподівався, що віднині, коли тобі випадає така доля, ти покинеш свої давні звички. Ба ні! Який ти був, такий і лишився. Тож не бути тобі царем поміж звірів!"

(Езоп)

 

 

 

"... Коли ти гадаєш, цапику, що з мене поглузував, то сам себе дуриш. Знаєш, хто тут насправді з мене насміявся? Не ти, а скеля, на яку я не можу вилізти!"

(Езоп)

 

 

 

 

Людина й Лев. Байки Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Коли б леви знали різьбярство, чи не побачив би ти хтозна-скільки статуй, які б зображували людину, що її переміг лев і звалив додолу?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Лисиця й Лев. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Найстрашніші речі, коли до них звикнеш, стають нестрашними."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... все зло, яке мені кури чинять,— не від зневаги до мого роду. Півні тільки те й знають, що битися між собою, і не тому, що ненавидять один одного — адже вони одного роду! — а тому лише, що забіяки! Через те й не живуть у згоді."   

(Езоп)

 

 

 

 

"... Коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй, не танцюй — я вже більш не гратиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Мавпа є мавпа і мавпою зостанеться, хоч би як її вимуштрували, хоч би чого навчили..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Вовки, вівці та баран. Байка Езопа. Малюнки Анатолія Василенка. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. "... здоровий глузд барана переміг вовчу хитрість."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Коли хочеш, аби тобі вірили,— ніколи не кажи неправди."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Два півні. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Було б співати та міру знати. Чому не сидів собі любесенько з нами, а видерся хтозна-куди та й вихвалявся перемогою? Аби не горланив, жив би між нас і біди не знав."

(Езоп)

 

 

 

 

 

" Ніколи не пускайте нікого в двір, поки не дізнаєтесь, хто він. Хай навіть співатиме вам найсолодших пісень — не йміть віри."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Лев і Бик. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... У сто крат ліпше бути самотнім, аніж приятелювати з тим, кого гаразд не знаєш. Добре, що я повівся так з левом. Тепер таких друзів здалеку пізнаватиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Правду казала подруга, що треба зачекати. Адже з часом минають скрута та лихо!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

Куца Лисиця. Байка Езопа. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Воно й зрозуміло. Десь позбулася свого, а тепер соромно, тож і хочеш, аби й ми собі повідтинали. Гадаєш, тоді з тебе не сміятимуться? Сама зазнала лиха, й нам того зичиш! Іди собі геть! А ви, браття й сестри, розходьтеся по домівках і менше слухайте дурних балачок."

(Езоп)

 

 

 

 

Собака, Півень і Лисиця. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... —  Такого хитрющого півня здибала, що й світ такого не бачив! Це тобі не ворона, що відразу впустить м'ясо з дзьоба, зачувши хвалу! Нічого не скажеш — розумний півень!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

Лисиця та Цап. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Бракує мені розуму. Але це лихо мене навчило. Надалі ніколи не починатиму жодної справи, не подумавши перше, чи зможу довести її до ладу."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...— О жорстокий коню! Якби ти був допоміг мені, взявши трохи мого вантажу, то я дійшов би до міста. А так жорстокість твоя на тобі й окошилася!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

Вояка та Кінь. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Отак часом люди доти дбають про інших, доки залежні від них, а потім забувають про свої обов'язки."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Рибалки та Мавпа. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Отож, аби не накликати на себе біди та не накоїти лиха іншим, не треба братися не за свою справу."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Селянин та його діти. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."... Замість того, щоби збагнути батькові слова, розпитати, порадитися,— кинулися шукати в землі золото. Батько не посміявся з нас, а заповів нам найбільший скарб світу — любов до праці."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в безпеці; навіщо стрибати в першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Отак завжди буває: хто свого зречеться, того й свої цураються, і чужі не приймають."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Шахрай і корчмар. Байка Езопа. Езопові байки у переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка."...Така кара спостигає диваків, які вірять усьому, що бовкне перший-ліпший шахрай, не думаючи, чи то правда, а чи вигадка."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Езоп. Візник та Геракл. Байка зі збірки Езопові байки (1972). Художник – Амброз Жуковський."... Спершу-потрудися, спробуй сам собі допомогти, а тоді вже клич мене. Бо як сам нічого не робиш — нема за чим когось кликати."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"[...] ніколи не водися з кепськими товаришами, від них завжди більше шкоди, ніж користі."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Олень і Виноградник. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р."[...] Мчить олень, серце йому калатає із жаху, а в голові одна думка снується:
«Чому я не стояв нишком у винограднику? Він сховав мене від небезпеки, а я, невдячний, потоптав гостинність його й доброту, понівечив. От і караюсь по заслузі!»

Отак і деякі люди бувають покарані за те, що не цінують своїх благодійників."

(Езоп)

 

 

"[...] Так деякі люди через зажерливість втрачають і те, що мали."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

Чорногуз та Орач. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р."[...] Отож водися завше з гарними й поважними птахами, а від поганих тікай подалі...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"[...] Є й людей,  і звірів чимало,  котрі вдають, що  вони працюють,  мучаться, дбають за все, що без них і світ перевернеться. Насправді ж вони нічого не роблять; інші працюють за них."

(Езоп)

 

 

 

 

Лев і Лисиця. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р."[...] Тоді лисиця розповіла про нерозумних звірят, що самі пішли в левову пащу.

—   Отож, діточки, затямте на все життя: не рушайте в дорогу, не знаючи, куди вона приведе і чи можна повернутися нею назад,— сказала лисиця наостанок."

(Езоп)

 

 

 

"[...] Важко підійматися в таку спеку, тож кочовик ступав угору смутний-пресмутний. Але як вибралися на вершину й почали спускатися — повеселішав.
—  Таки вилізли! А спускатися куди легше, хіба ж ні? Верблюд мовчав. Кочовик озирнувся.
—  Хіба ж ні? — перепитав. — Тобі що більше до вподоби: дертися на гору чи спускатися з гори?
—  Я залюбки пройшов би іншою дорогою — довшою, але рівною. Чому ти про неї забув?"

(Езоп)

 

 

Вовк і Лелека. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р." [...] —  Я маю дяку? — здивувався лелека.— Чи ти при своїх? Що ж ти мені таке зробив?
  —  Я дав тобі вийняти голову з мого рота! З вовчого рота! Чи бувало коли-небудь таке в світі?
Вовчисько розреготався й вистрибом побіг до свого лігва. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять."

(Езоп)

 

 

"[...] Надяг він шапку та й пішов до свого поля, бо, ганяючись за орлом, забіг далеченько. А дійшовши, спинився, мов скам'янів. Стіна обвалилася, і найбільша купа груддя лежала саме там, де він сів обідати. Довго стояв хлібороб мовчки. Аж нарешті вигукнув:
—  Лиш тепер збагнув я, що робив орел! Він бачив стіну згори й вигадав отаку гру, аби відвести мене геть і врятувати мені життя. Орле, ти гідно відплатив за доброї Красно тобі дякую!"

(Езоп)

 

Галка й Птахи. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р." [...] Дорого обійшлися галці хитрощі. Бо не тільки царя з неї не вийшло, а й стала вона посміховиськом для всього птаства.
Отак деякі люди чужими думками заживають собі слави, але незабаром слава та стає їхньою ганьбою."

(Езоп)

 

 

 

 

Лев і Ведмідь. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р." [...] — Не так мене діймає біль та слабість,— каже лев,— як те, що стільки мучився, а скористалася з того лисиця.
—  І я про це думаю, — озвався ведмідь. — Ми стільки натерпілися, а здобич дісталася лисиці. Отож треба було таки поділитися козеням. Були б наїлися та й подужчали."

(Езоп)

 

 

 

Лисиця і Ворона. Езопові байки, у переказі П. Цімікалі, переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі, передмова А. О. Білецького, малюнки Анатолія Василенка, Веселка 1990" [...] — Вороно, вороно, ти й справді дуже гарна! І станом, і барвою, й голосом; одного лиш тобі бракує — розуму. Коли б мала розум, не слухала б моїх теревенів і не впустила б м'яса з дзьоба...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р."...Отож коли шахраї мають справу з розумними людьми - їхні хитрощі не досягають мети."

(Езоп)


Останні коментарі до сторінки
«Езопові байки»:
кузьменко , 2017-03-16 16:51:20, #
катя , 2018-03-06 19:42:59, #
Людмила , 2023-08-17 15:33:59, #
Даніїл , 2023-10-26 16:53:34, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 4     + Додати коментар
Топ-теми