Дитячі вірші про книгу


 

 

      Марія Пригара

      ПРО КНИЖКУ

Книжка скаржилась Мар’яні: 
— Я у тебе не в пошані. 
Звідкіля це на мені 
Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка: 
Намальована хатинка,
Під хатинкою — маля,
І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі.

Люди скажуть: — Ой, чия ти?! 
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!

Марія Пригара, вірш Про книжку. Малюнок Л. Капітана

За матеріалами: „Соняшник”, ілюстрований місячник для дітей. Жовтень-1956. Редактор — Петро Волиняк. Торонто, Канада. Малюнок Л. Капітана.

 

 

 

                 * * *

 

        Марія Яновська

         Бібліотека

Бібліотека - це багато книг,
Чудова енергетика і простір.
Щоб кожен з вас в житті чогось достиг -
В бібліотеку завітайте в гості.
Впізнайте світ! Тут схрони таємниць.
В поезію ведуть сріблясті ниті.
Знань джерело. Історія ...Спинись!
Та казка, що вночі тобі насниться.
Герої у романах і віршах.
Бібліотечна тиша незабутня.
Добром і щирістю наповниться душа,
Яскравими для тебе стануть будні.
Центр спілкування, для талантів шанс.
Wi-Fi, онлайн, всі бази в інтернеті.
Читальний зал завжди чекає нас.
Для кожного комп'ютери, планшети.
Записування власних фонограм,
Відеороликів, музичних композицій.
А завдяки чудовим вечорам,
Дізнаєтесь про витоки традицій.
Бібліотека - це сучасний центр
Живого спілкування і культури.
Безплатно книги, а не під процент,
Довідники, томи літератури...
До знань прямуйте у свій вільний час.
В книжках сховалось мудрості озерце.
Майбутнє принесе сюрприз для нас.
Бібліотека - то громади серце.

(зі збірки поезій "Стежина до щастя")

 

 

Леся Храплива-Щур, вірші про книгу для дітей. Малюнок Анатолія Василенка

 

 

Леся Храплива-Щур

ДВІ КНИЖКИ

Зійшлися дві книжки:
Галі та Оришки,
Одна чиста, мов на свято,
Друга вся пом'ята.

Бо знає Оришка,
Що добрий друг книжка:
Пильно лиш її читати,
Розкаже багато.

Бо тільки Оришка
Дочитає книжку,
Має здавна добру звичку:
Кладе на поличку.

Візьме книжку Галя,
(Довго отягалась!) —
Зараз пальці всі немиті
На книжці відбиті.

Кине книжку Галя,
(За котом погналась)
Впаде книжка десь під ноги,
Позбиває роги.

Так росте Орися:
Щодня щось навчиться.
А що буде Галя знати?
Можете вгадати?

 

* * *


МАНДРУВАЛА КНИЖЕЧКА ПО ЛІСІ


Мандрувала книжечка по лісі.
Жовте листя падало до ніг.
Вийшла білка, сіла на горісі:
— Заходи до мене! — Дам горіх!

— Дякую! — сказала чемно книжка, —
Певне добрий твій горіх на смак,
Та спішу, аж заболіли ніжки,
До дітей я поспішаю так.

Мандрувала книжечка по полі,
Хом'ячки їй заступили путь:
— Ти куди спішиш? Та лиш поволі!
Пиріжки у нас у ямці ждуть!

— Дякую! — сказала чемно книжка,
— Пиріжки смачні пізніше з'їм!
А тепер спішу, аж гнуться ніжки,
Дітям радість принести усім!

Мандрувала книжка вулицями.
Вулиці зеленим світлом: блим!
— Походи та прогуляйся з нами!
Ти куди спішиш, та ще за чим?

Але книжка поспішала далі,
Де з віконця, з-поза занавіс,
Вже давненько діти виглядали,
Щоб їм книжку хтось нову приніс.

При столі засіли в крузі діти,
Книжечку читали цілий день.
За вікном осінній віяв вітер,
Бився дощ об шибку: брень! — та брень!

 

* * *


ВЕДМЕДИК І ЛЯЛЯ

Ми читаємо завзято,
А читання нам — це свято!
Гарна книжка для ведмедя,
То солодша і від меду.
Краща книжечка для лялі,
Як стрічки та ще й коралі.

Вже пів книжки прочитали,
Ми разом: ведмідь і ляля.
Прочитаєм за годину
Ще і другу половину,
І спитаєм в Галі нишком:
— Можна взяти другу книжку!?

 

* * *


ІВАСИК І КНИЖКА

Раз дістав Івасик книжку.
Заглядає збоку, нишком...
— Я вже маю книжку в школі,
Чи одної не доволі?!

Тут ось "А" — тут "Б", це знаю.
Нум. Пічну читати скраю!
Ось на образку палати...
А які? Цікаво знати!

Прочитав усеньке слово,
Друге вже почав наново...
А пройшло щось пів годинки,
Прочитав аж три сторінки!

Ще й не проминула днинка,
Дочитав до обкладинки.
Тата йде тепер просити
Книжку ще одну купити!

 

* * *


ДИВНА МАНДРІВКА

Цікаву мандрівку
Відбув я ось нині:
В човні з ескімосом,
З верблюдом в пустині.

Літав поміж зорі,
Бував на дні моря,
В печерах, де скарби,
Де звірі говорять.

Водив характерник
Мене на могили,
Де лицарі славні
По битві спочили.

В гранітному замку
Вбив лютого змія;
Прекрасна царівна
На волі радіє!

На острові дивнім
Малі дробенята
Мене попросили
В них князем остатись.

А далі?...— Ти дармо
"Що далі" — питаєш!
Це книжку читав я!
Читай, то узнаєш!

 

* * *


ЄВШАН-ЗІЛЛЯ *

У таборі посеред трав,
Новацтву в час дозвілля
Раз братчик казку розказав:
— Євшан, чарівне зілля
Росте в степу, не знати, де.
Та хто його добуде,
Далекий Рідний Край знайде
І виб'ється у люди.

Почалась школа. Наш Михась,
Що тільки вчитись стане,
То думає він раз-у-раз:
— О, зілля те євшану
Знайду, хоч під землею я!
Лишив відкриту книжку,
У світ пішов одного дня
Шукать євшану нишком.

Питав в сови, у пугача,
У вовка і в лисиці,
В куни, у дятла-стукача...
Аж каже ведмедиця:
— Лиш труду ти не пожалій!
Іди полями, гаєм,
Аж де в хатині чародій
Великий проживає!

Знайшов Михась чарівника,
Його послухав слова:
— Є зілля, квітка є така!
— Шукаєш? То й чудово!
Тільки не йди на край землі
В невидані палати;
Вона у тебе на столі
Буде спокійно ждати.
Це українська книжка, знай!
Вона для тебе стане
У чужині за Рідний Край,
За зілля те євшану.

Михасик у хату повернувсь
І жваво, без принуки,
Книжки, що на столі забув,
Схопив в обидві руки.
Сторінки зникли перед ним,
Картини лиш побачив:
Із рідних ватер сизий дим
І плем'я все козаче.
Мов розцвіла своя земля:
Дніпро, чайки, гетьмани...
Така вже сила там була,
В книжках — мов чар євшану.

І розглядає день-у-день
Михасик ці картини:
Євшану запах, звук пісень
Своєї України.

 

 
* Євшан — різновид полину, зілля, що росте у степах України. Має сильний і водночас ніжний, приємний запах. За давніми переказами, хто його понюхає, пригадає собі свою батьківщину, хоч би її зовсім вже забув.

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org. Малюнок Анатолія Василенка.

 

* * *

 

Тетяна Прокоф'єва

ПРО КНИГИ

З дитинства ми читаємо казки, 
В них стільки світла й доброти. 
Вони ведуть нас у таємний світ, 
Де можна мрії наші оживить.

Там кожен віднайде для себе
Усе, що серцю зараз треба. 
Читайте більше гарних книжечок, 
І поринайте у світ фантазії й думок! 

 

* * *
Книга для дитини — дивний океан,
Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,
У хвилі фантазії з головою пірнеш.
Ви читайте більше гарних книг-скарбів,
Буде в вашім серці доброта зі слів,
Вона допоможе подолати шторм,
Щоб життя у тиші, наче штиль було.

 


Останні коментарі до сторінки
«Дитячі вірші про книгу»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми