Дитячі вірші Марії Хоросницької про рідну українську мову

Марія Хоросницька

МАТУСИН ЗАПОВІТ

Раз мені 
казала мати: 
«Можеш мов 
багато знати, 
кожну мову 
шанувати, 
та одну 
із мов усіх, 
щоб у серці 
ти зберіг».
В серці
ніжну і погідну 
збережу я 
мову рідну!

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Мандрівка по Львову". Вірші. Художник невідомий. Львів, видавництво "Каменяр", 1970.

* * *

Марія Хоросницька

З ПОВАГОЮ ДО МОВ УСІХ

Я немовлям цей світ уздрів:
безмовним народився.
Найперше слово «мама» вмів.
Слів інших потім вчився.

За звуком звук, за складом склад
я німоти позбувся.
Всю мову так з піснями влад
дала мені матуся.

Дала мені, щоб я беріг,
леліяв серцем щирим...
З пошаною до мов усіх
свою люблю без міри.

Хіба ще пісня солов’я
така в травневі ранки,
як мова, що успадкував
від матері-львів’янки.

* * *

Моя матусенька співає 
пісні давно минулих днів. 
Самого серденька сягає 
матусин чародійний спів.

Пісні хоч давні, невідомі, 
як зазвучать вони лишень — 
справжніське свято в нашім 
від прабабусиних пісень.

В них людські радощі і болі, 
жива душа така, як в нас...
— Співай, матусенько, поволі! 
Співай, матусенько, ще раз...

Від мами переймаєм з братом 
пісенність наших прабабусь. 
Пісень у мами так багато,— 
не знаю, чи усіх навчусь!

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Матусина радість". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1991 рік.

Більше віршів про мову на нашому сайті:

Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Більше творів Марії Хоросницької на "Малій Сторінці":

Марія Хорисницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: – Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна. Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську). Читайте ілюстровані збірки віршів української поетеси: «Мандрівка по Львову», «Рідне місто пізнаю» та «Матусина радість».