Григорій Усач
НЕПОСИДЛИВА АБЕТКА
Вмію я уже читати,
Тож беруся вчити брата.
Починаю з букви
А. Він мене питає: «Га?»
Називаю букву Б.
Він сміється: «Бе-бе-бе».
То гелгоче гусаком,
То регоче бараном.
Знає він всі літери
Й пише трохи навіть,
Тільки дуже хитрий він
І оце лукавить.
Глянув якось у вікно —
Сонечко підбилось.
Братик каже: «Буква О
В небі покотилась».
Чує він, як на даху
Завиває буква У,
Бо невіглас-вітер
Більш не знає літер.
Прилетить до саду жук,
Братик зразу чує вже:
Жук дарує всім навкруг
Басовиті букви Ж.
Всі малята як малята —
Книжечки читають,
Ну а букви мого брата
Бігають, літають.
Кінь промчить біля воріт —
Не догнати й соколу,
Братик мовить: «З-під копит
Буква Ц процокала».
Він вважає: На подвір'ї
Кури стали учнями
І, погладжуючи пір'я,
Букву К заучують.
Та наука нелегка:
Кажуть «ко»,
А треба «ка».
Скільки літер ще довкола —
Шепеляві й грімкотливі...
Це така весела школа,
Це уроки жартівливі.
* * *
Оксана Сенатович
ЗУСТРІЧ З БУКВАМИ
Сів читати у дворі.
Гарні букви в букварі!
Ця хвостата, та вухата,—
чи то птиці, чи звірята?
Раптом вітер-мандрівник
на буквар дмухнув і зник.
Вітер букви здув як стій!
Я услід побіг мерщій.
Обручем буква О
шляхом покотилася.
Підстрибнула —
у вікно сонцем задивилася.
Буква Т, немов навмисне,
настовбичилась стовпом.
Глянув я — місточком висне
буква М над потічком.
Біля неї сіла враз
буква Н на перелаз.
Буква Б — гарбуз на плоті,
З — як ластівка летить.
Ж загрузло у болоті,
разом з жабами мовчить.
Сів я верхи на коня,
букви ті шукав півдня:
— Хто швидше до мене,
тому дам зелене!
Хто швидше за мною —
візьму в школу з собою
перший раз у перший клас!
Перший день — дзень-дзелень!
За матеріалами: "Перший раз у перший клас". Київ, "Веселка", 1986. Малюнки Миколи Пшінки та Анатолія Василенка.
Більше віршів про школу та абетку на "Малій Сторінці":
