Добірка народних дражнилок з книги "Дитячий фольклор"


 
 
Народні дитячі дражнилки, дражнилки
 
 
 

 

 

ДИТЯЧІ ДРАЖНИЛКИ 
(ПРОЗИВАЛКИ)

ЧОРНОГУЗИК-СКРЕКОТУН 

Чорногузик-скрекотун 
Продав жінку за тютюн, 
А матінку — за копійку, 
Сам подався у мандрівку.


* * *

 

ЇХАВ ПАН ЧЕРЕЗ ЛАН 

Їхав пан через лан, 
Бричка гуркотіла,
А як Ганна сіла в бричку, 
Бричка загуділа.


* * *


В ДОМКИ, ДОМКИ

В Домки, Домки 
Хто робити лінується, 
Той б’є бомки.
Домко, Домко,
Не бий бомки.


* * *


ДОНЬКА РЯБА

Донька ряба 
Поїхала по дрова, 
Зачепилась за пеньок, 
Голосила весь деньок.


* * *


БІГЛА КУРКА РЯБА 

Бігла курка ряба, 
Перебита нога.
Хто, хто перебив?
Чотири лозинки,
П’ята палка,
Приходи до нас, 
Наталка! 

 

* * *

 
ПОЛЬКА, ПОЛЬКА, ПОЛЬКА, ЧІТ 

Полька, Полька, Полька, чіт, 
Полька ходить без чобіт, 
Якби Полька робила,
То б у чоботях ходила.


* * *


СІРКА-МІРКА 

Сірка-мірка, 
Сірчин брат 
Роздер штани 
Аж до п’ят.


* * *


ОЙ ЛІЗ ШВЕЦЬ ПО ДРАБИНІ

Ой ліз швець по драбині 
Та впав межи свині.
Свиня йому шепче:
— Чого ту вліз, шевче?
— Свині, мої свині, 
Скиньтеся ми по шерстині!


* * *

 
В ПОНЕДІЛОК ОРАВ

В понеділок орав,
В вівторок плуг поламав, 
В середу волів погубив,
В четвер шукав,
В п’ятницю знайшов,
В суботу додому пішов.


* * *


П’ЯНИЦЯ-БУЯНИЦЯ

П’яниця-буяниця 
Собак дратує — 
Під тином почує.


* * *


СТРИГА-МОКОТИРЯ

Стрига-мокотиря 
Горох молотила, 
Собаки дражнила. 
Насипала в ложку 
Та жменьку горошку: 
Собаки за ложку, 
Вона на дорожку.


* * *


РЕВА ПЛАЧЕ ТА КРИЧИТЬ

Рева плаче та кричить,
Рева крутиться й сичить, 
Рева реве, як корова,
Гика, хника, кисне, слинить, 
А здорова.
Стали реву сватати, 
Стала рева плакати.
А я реви не віддам,
Нехай рева реве нам.


* * *

 
БЕЗГУБ СВИНЮ СКУБ

Безгуб Свиню скуб, 
Свиня кричить, 
Він — за чуб.


* * *


СЛАВНИЙ ХЛОПЧИК 

Славний хлопчик, 
Славно зветься, 
Зашмаркався 
Та й сміється.


* * *


ПІД КОМОРОЮ СИДІЛИ 

Під коморою сиділи, 
Рябу сучку доїли. 
Надоїли молока, 
Годували Степанка. 
Сорок сороків,
Сорок Степанків, 
Сорок без шести, 
Собачі хвости.
Де свині качались,
То там вони грались. 
Де свині лежали,
Там Стьопку купали.


* * *


БУДЗАНІВСЬКІ КЛИНЦІ

Будзанівські клинці 
Пекли дідька в ринці, 
Штири воли запрягали, 
Дідька з ринки витягали.

 

* * *

 
ЗАРІЧАНИ — ДОВГОП’ЯТІ 

Зарічани — довгоп’яті, 
Долиняни — кострубаті,
Зарічани — білогриві, 
Орланівські — чорнобриві.


* * *


МАЗАНИЙ, МАЗАНИЙ 

Мазаний, мазаний,
До колеса в’язаний.
А колесо крутиться,
А Василько лупиться.


* * *


СТАН — ЯК У БАБИ 

Стан — як у баби.
Очі — як у жаби,
Без верхньої губи,
Як сміється — видно зуби. 
Вуси, як у рака,
А сам рижий, як собака.


* * *


ВИДНО НА ВИД 

Видно на вид,
Що хлопець Давид, 
Сам як дуб,
Білий чуб.


* * *


А В НАШОГО НЕСТІРКА

А в нашого Нестірка 
Дітей шестірка:
Ти та я, та нас два,
Та ми з тобою,
Та ще ті чотири,
Що отам горох молотили, 
Та ті п’ять,
Що в соломі сплять,
То оце й всі,
Та ще дванадцять у вівсі.


* * *

 
А В НАШОГО ОМЕЛЬКА

А в нашого Омелька 
Сімейка маленька:
Сім пішло, сім поїхало, 
Сім дома зосталось.

 

* * *

 

СТАХУ, КУРИ НА ДАХУ 

Стаху, кури на даху, 
Півень на плоті, 
Стах на роботі.


* * *


РЕВО, РЕВО, ДЕ ТВІЙ ДОМ? 

— Рево, рево, де твій дом?
— Під залізним відром.— 
Їхали татари, реву надибали, 
Рева плаче і ридає,
З-під відерця утікає.


* * *


ПРИЙШОВ РУДИЙ ДО РУДОЇ 

Прийшов рудий до рудої: 
— Вари, руда, бараболі.
— Сирі дрова не горять, 
Бараболі не киплять.

 

     

За матеріалами: Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986, стор. 162 - 180. 

 

Більше дражнилок на нашому сайті:

Дражнилки

дражнилкиВідвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

 

 

winksurprisecheeky

 

 

Народні дитячі дражнилки, Дитячий фольклор, Бібліотека української усної народної творчості

З усіх жанрів дитячого фольклору чи не найбільш «дитячим» є дражнилки (або інакше їх називали прозивалками). У дражнилках (прозивалках), цій своєрідній формі самовираження, яскраво виявилися особливості дитячої естетики, безпосередність дитячої реакції в момент сварки чи суперечки на слова образи, жести, гримаси, а то й дії.
Дражнилки будуються в основному двома шляхами — як твердження і як звертання. Щоб дошкулити висміюваному, йому приписуються недоладні, безглузді, принизливі дії. З рядів цих пісеньок постає страшенний ненажера, безмежний боягуз або хвалько, хтось неохайний, невмілий, неповороткий тощо. Щоправда, фантазія і тут має свої межі, про що свідчать так звані «формули висміювання», з яких складаються численні варіанти дражнилок.
Часом,  приводом до створення дражнилок ставали і зовнішні вади людини, діставалося в них мазунам і плаксіям, не минало їхнє жало й людей, старших, але таких, які чимось не відповідали уявленню дітей про звичне, нормальне. У випадках, коли дражнилка будується як звертання, висміюваному пропонується виконати дію, що емоційно має негативне забарвлення. Якщо ж запропонована дія за змістом нейтральна, то для створення необхідного колориту до звертання приєднується якесь дошкульне твердження:

Антоне, Антоне,
Собака втоне! 
Тягни за вушка —
Буде добра юшка.

У дражнилках найпершою сходинкою у створенні образу є приклади до імені чи інших визначень «героя», які використовуються мало не в усіх зразках і обираються за співзвучністю з обігруваним словом.
Дражнилки мають чітку ритмічну будову, чітке римування. Рима, як правило, буває точною або наближається до такої. У творах із парною кількістю рядків рима в основному суміжна; у зразках з непарною кількістю суміжна рима зберігається, але з’являється й внутрішня рима у першому рядку. Взагалі внутрішня рима використовується в дражнилках дуже часто і в окремих випадках стає пануючою.
Усе це створює значну інтонаційну багатоманітність жанру, його насиченість цікавими звукосполученнями і свідчить в цілому про формування в дитячій свідомості певних естетичних вимог.
У багатьох поетичних творах дитячого репертуару більш чи менш яскраво виявлений відтінок гри.
Наскрізне порушення пропорцій та співвідношення предметів, їхніх якостей створює своєрідний ігровий «світ навпаки», світ небилиць. Небилиці розраховані на дітей, що вже достатньо орієнтуються в реальних якостях та взаємозв'язках предметів.
Абсурдність ситуацій у пісенних та віршованих небилицях виникає від зміни місць суб'єкта та об’єкта реальної дії, від надання предметам протилежних якостей тощо. Ці недоречності, як правило, не виступають окремо, а насичують твір, поєднуючись у різних комбінаціях.
Гра словом, інтонацією — основний художній прийом звуконаслідувань, зміст яких — уподібнення до голосів та інтонацій навколишнього світу. В українському фольклорі зустрічаємо наслідування звуків дзвона, співу жайворонка, солов'я, жовтобрюха, виття вовка, але чи не найпоширенішою розвагою такого роду було наслідування кумкання жаб. Головне для створення відповідного ефекту — це інтонація і певний добір фонем. «Зовнішній», так би мовити, зміст звуконаслідувань був різноманітний, але в цілому пов’язаний з реальним життям, побутом народу — тут ми знаходимо згадки про ярмарок, чумакування, заробітчанство тощо. (Галина Довженок)

За матеріалами: Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986, стор. 13 - 14. 


Останні коментарі до сторінки
«Добірка народних дражнилок з книги "Дитячий фольклор"»:
Ірина Поліщук , 2018-12-12 18:11:08, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми