Галина Римар. Казки для усієї родини.


Галина Римар. Казки для усієї родини. Казки моєї сім’ї.
 
 
Читаючи чудові твори Галини Римар, ми бачимо, що авторка добре знає світ дитячих фантазій, любить дітей, знайома з дитячими мріями. Злет душі пані Галини знайшов своє місце у її творчості: оповіданнях, казках, поезії, музиці, натхненній співпраці з талановитими людьми.

 

 "Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."

   

   ------------------------------

 

"Даю тобі руку свою, дитино.
Ходім зі мною по стежинці доброти!"

 

 ------------------------------

 

 

Сьогодні, любі наші діточки, ми привезли з країни добрих і милих феєчок вам усім найщиріші вітання і листа. 

    "Дорогі дітоньки! Ми вас дуже-дуже любимо. 
Нам дуже подобається прилітати у вашу славну Україну!
Кращих країв ми ніде не зустрічали!

     Знаємо, які талановиті і працелюбні українці, як люблять свою землю і ні на що її не проміняють: ні на гроші, ні на що інше.

    Повідомляємо вас, що нещодавно ми усі збиралися у нашої королеви, аби обговорити, чим можемо вам допомогти.
    Для перемоги Добра і Світла Україні потрібно докласти всіх зусиль.
А щоб ми змогли вам допомогти, нас має бути сто сотень фей-хлопчиків і сто сотень фей-дівчаток з нашою доброю королевою. Та, на жаль, поки що нас не стільки!!

     Щоб ваша країна стала заможною, міцною, вам треба зовсім небагато – щиро любити свою рідну землю й нікому її не дарувати, берегти вашу співучу й дивовижно прекрасну мовоньку (повірте нам, ми чули мов багато!), старанно навчатися, щоб здобути професію за вашим покликанням і нізащо не впускати в душу ніяких страхів! 

    Нічого не бійтеся ви на своїй предківській землі і просто зобов'язані бути щасливими, а ваша країна багатою і процвітаючою!

                                                                                                З любов'ю  Ваші щирі друзі феї."

 

 

Послання феєчок для дітей.

 

 

 

 

 

 
 
 

Галина Римар. Полінчині казки. Частинка перша. Казочки про дивовижних тваринЧитаймо у першій частинці збірки Галини Римар "Полінчині казки" казочки про дивовижних тварин:

Про добру сову, яка дуже любить слухати казки
Про старого лиса
Соловейко-мандрівник
Казочка про сивого бичка
Сценарій вистави за казкою про сивого бичка
  

 
 
 

Залюбки почитаємо з нашими дівчатками казочки про принцес у другій частинці збірки Галини Римар "Полінчині казки":

Галина Римар. Полінчині казки. Друга частинка. Казочки про принцес.Про принцесу і її сон
Про книжку-казку
Про принцесу, яка дуже любить читати книжки
Про чарівні дарунки для принцеси
Казка ще про одну принцесу
Про принца й шахи
Шапочка для принцеси
Про кущика полуниць
Про вродливу й розумну принцесу
Намисто для принцеси
Про Веселку й Веселочку, добрих принца і принцесу

 
 
 

Читаймо казочки про феєчок у третій частинці збірки Галини Римар "Полінчині казки":

Галина Римар. Полінчині казки. Третя частинка. Казочки про феєчокФеї-чарівниці
Феї-рятівниці
Добрі феї
Про фею-сердечко
Про капелюшкових фей
Про феєчку
Казочка про феєчку, яка дуже любить крапочки й кружечки
Сім’я чоботаря
Добро завжди переможе
Про дивовижних майстрів-павучків
"Подарунок" на день народження
Про Часничка (Розповідь феєчки)
 Про бабусині квіти і короля
 

 
 
 

Галина Римар. Полінчині казки. Четверта частинка. Казочки про феєчок та принцесЛюбим донечкам пропонуємо добірочку казочок про феєчок та принцес у четвертій частинці збірки Галини Римар "Полінчині казки":

Казочка про принцесу і феєчок
Про доброго садівника, який врятував принцесу
Про принцесу, феєчок і місяці, що загралися
Нові подарунки феєчок для доброї принцеси і діток королівства
Казка про добрих феєчок, принцесу і птахів

 
 

Галина Римар. Нові казочки з книги Полінчини казки. Про парубка й мишку.

 

 

1. Де живуть Казки?
2. Казкова країна
3. Послання феєчок для дітей
4. Летимо до фей?
5. Загадкова насінина
6. Музична шкатулка
7. Про Золотогривого Коника
8. Казочка про Лілеї
9. По секрету любим діткам
10. Казка про Перлинку та її добрих друзів
11. Про принцесу з Жасминового королівства
12. Про насінинку - подарунок феєчок
13. Казочка про Зірочку
14. Про парубка й мишку
15. Казочка про доброго Оленя
16. Про Півня та Павича
17. Про одну Стежечку
18. Про Зайчика
19. Про Кульбабку
20. Країна Навпаки
21. Про феєчок. Просто казочка...
22. Про феєчок (інтерв'ю з Полінкою)
23. Про дуже маленьку феєчку
24. Казка про Календаря
25. Старенький казкар і феї, або Рятівні слова
26. Про книжкових феєчок
27. Про два кущі
28. Казка про Комарика
29. Про нові знайомства феєчок
30. Квітка і Кролик
31. Про братиків і сестричку

 

 
 

Галина Римар. Нові казочки з книги Полінчині казки. На лісовій галявці.

Зміст другої частини  "Казок на щодень" від Галини Римар:

1. Про добру країну
2. Легенда про Ясеня-красеня, що всім серцем любив земленьку рідную
3. На лісовій галявці
4. Казка про Сивого Бичка
5. Про Дівчинку і Пташечку
6. Казка про надзвичайно обдаровану Рибку
7. Про ніжну Квітку
8. Про маленьку прудку ящіроньку
9. Про бджілку Таню та її друзів
10. Про лисицю, їжачка і сірого зайчика
11. Про Сонце та планети
12. Дарунок Добрих Феєчок
13. Про Дзвіночки і Троянду
14. Казочка про Дощик і Мишеня Крап 
15. Про Дзвіночки і Троянду
16. Про особливого листочка
17. Про доброго хлопчика і незвичайного листочка
18. Казочка про Ремеза і чарівну квітоньку
19. Казка про онученьку й бабусю, про пташок, машинку, про дружбу і подорожі
20. Казка про гномика та Святого Миколая
21. Незвичайний подарунок Святого Миколая
22. Новорічна казочка
23. Казка про добре Сонечко
24. Чарівні горішки
25. Діткам про хмаринку та її онуків Громика і Блискавочку
26. Казочка про Дощик і Мишенятко Крап 
27. Хто ж це, діти? (казкова загадка
28. Казка про ромашкових феєчок
29. Казочка про Добрика
30. Про дівчинку Марійку і феєчок
31. Казочка про дружну абеткову сім'ю​

 
 

Галина Римар. Чарівна флейта. Казка-п'єса"В однім славнім королівстві
завжди лад був, добрі всі.
Від світання й до смеркання
працювали і пісні 
найпрекрасніші творили,
у достатку, мирі жили..."  
(Галина Римар)

 

 

Галина Римар. Казочка-п’єса про бджілку Таню та її друзів

Галина Римар. Казочка-п’єса про бджілку Таню та її друзів"- Дідусю, добридень!
- Й вам доброго дня!
- Над чим ви сьогодні мудруєте, га?
- Для малих трудівників я готую дім новий.
- В чому ж, діду, тут секрет?
- Буде скоро, дітки, мед!.."  (Галина Римар)

 

 

 

Галини Римар. Вечір на Варвари (казка)"Вечір на Варвари. Діти не хочуть спати. "Ідіть-но, маленькі, вмощуйтеся зручненько, розкажу вам щось", - мовлю. Лягли в ліжечка. "Чи то ж встигне Миколайчик усім дарунки наготувати?" - стурбовано питає Даринка. "Встигне, аякже". "А як хто не заробив, але про те, що щось не так зробив, шкодує, то і йому гостинець буде?" "Якщо щиро жалкує і більше не робитиме щось нехороше - то, певно, так". "І фарби, і альбоми у Миколая є?.. А чи всім вистачить, хто малювати любить?" - допитується Катруся. "Звичайно. А послухайте ось що..."" (Галина Римар)

 

 

 

Галина Римар. Хто ж це, діти? (казкова загадка про бурундука)"Рвала я діткам горох у кишеню, 
аж бачу  – маленьке премиле звірятко
на задніх стоїть.
Таке пречудове!
Із смужечками на спинці!
І я усміхнулась.
Малеча ж глядить і мовчить..."

(Галина Римар)

 

 

 

"...І вся техніка ворожа
З курсу позбивалась —
Подалась на варварщину —
І там позривалась!!!
Мають нелюди віднині
Всі запам'ятати,
Що хорошую країну
Не можна чіпати!!!"

(Галина Римар)


Гайдамака Оля. Дерево життя."Створив Бог Дерево Життя та й велів нашим предкам, нашому роду про нього пильнесенько дбати, добро і порядність завжди шанувати! А Дерево Життя барвисте і чисте, нема в ньому заздрості й підлості місця! Лиш той з нього плоди збирає, хто в душі і в ділах лукавства не має..." (Галина Римар)

 

 

 

 

"...Отака пригодонька!
Враз ми вдома опинились.
Славним феєчкам вклонились.
А свічечка ще горить!
Будемо її гасить.
Завтра ждуть нові пригоди.
Хай ніхто не чинить шкоди!!!"

(Галина Римар)

 

 

 

"Біля свіжої глибокої вирви стояла геть порожня Пластикова Пляшка. Поряд від сильного вибуху задимілась і впала височенна багатоповерхівка!.. "Ух!!! Як трусонуло!!! Добре, що тваринок і людей нема, вивезли сміливці!" — подумала Пластикова Плящина. І тут поряд з нею після гарячої повторної хвилі щось дзенькнуло. Оглянулася — побачила поплавлену Скляну Пляшечку! Та ледь охолола, помітила Пластикову посестру й мовила. — Чуєш, що коять, бездушні? — Так, рідненька! Бачу і чую!! Тобі як? — Терпіти можна, жива. — Живи!!! Нам про це усьому плящиному роду розповідати!.." (Галина Римар)

 

"Ящірка уважно оглянула гніздечко в нірці — там все як слід: тепло, сухо і чисто. Адже саме сьогодні на світ мають з'явитися її перші дитинчата! Яка це радість! І відповідальність! "Маю негайно пошукати чогось смачненького для маляток! І відразу привчати їх до виживання-полювання!" — намислила вона й помчала надвір. І скоро притягла черв'ячка. Та й подумала: "Восьмеро малят — певно, цього їм буде замало..."" (Галина Римар)

 

 

 

 

 

"О пів на десяту в неділю Лисичка і Єнотик прийшли до хатки Борсучка. А його немає вдома. Бачать: до дверей прикріплена записочка. «Друзі! Мене дуже несподівано запросили у гості. Не сумуйте, ключ знаєте, грійтеся біля каміна, шахи на столику, скоро буду) Борсучок». Звірята обтрушують сніг зі своїх узуванок, торкаються зачинених дверцят і разом промовляють: "Пресмачная паляниця з полуницею!" - і двері самі вмить розчиняються! Друзі входять у вітальню, чистесеньку, затишну, прикрашену різнокольоровими паперовими квітами і пташечками, на стінах - малюнки і світлини господаря в дерев'яних саморобних рамках, а в каміні за прозорою вогнетривкою стінкою враз сам розгорається вогонь. Вони ставлять на столі перед Дідухом принесену вазу з грецькими, ліщиновими горішками, гарбузовими й соняшниковими зернятами, сідають у зручні пуфики і чекають..." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Пригоди Пікі. Казка. Ілюстрації Катерини Кученко."Малий Пікі з’явився на світ у великій родині, що мешкала під дубовою підлогою добротного цегляного будинку з високим фундаментом. Будинок стояв неподалік річки, настільки густо порослої очеретом, що вже не було зрозуміло, чи це річка, чи вже починає утворюватися болото. Там жила сила-силенна жаб і щодня походжав поважний лелека. Та Пікі не знав, які вони, жаби, – створіння, що видають такі гучні звуки, й уявляв їх великими і дуже страшними. Пікі мав трьох сестер його віку, а ще трьох зовсім малих і безпорадних братів і меншу сестричку, а також маму, тата й бабусю. Це непосидюче мишеня завжди було одягнене у джинсові бриджі, синенький светр і червону яскраву кепку, хоч дорослі стільки разів переконували його, що слід носити одяг неяскравих тонів, аби лишатися непоміченим. Та він був дуже впертим і нікого не слухав..." (Галина Римар)

 

Картина Олесі Гудими."Творця рослиночка порадувала, друзі!    
Вона розстрілює умить усяке зло.
Така рослинонька дає предобрі сходи
Лише із щирих, добросяйних рук.
Тож прошу, друзі, просвітлімо душі,
І феєчки, як ми поринем в сон,
Посіють цю рослиноньку повсюди,
Де добрі люди є, де є Добро!
Вітерець легенько дме,
Вінички гойдає.
І рослиночка нова 
Всеньке зло вбиває!"

(Галина Римар)

 

"Два Горобчики літали й милувалися садком. Тоді присіли на ніжних гілочках Абрикоса й заговорили: "Ось-ось розкриються ці чарівні квіткові бруньки!" "Так. Це буде чудесно!" Тоді по-господарськи поговорили, що гусені ще немає, тож роботи їм небагато, а їжа є: он хоч би й на калинці ще повно ягід лишилося, а у дворі насипано пшенички багато для курей, тож можна безтурботно політати й порадіти теплу. Чудово, що тут нема пострілів, вибухів, як у інших знівечених садочках..." (Галина Римар)

 

 

 

"В одному поліському ставочку народилося незвичайне жабенятко. Воно було зовсім не таке, як усі у їх жаб'ячому родУ!

Маля
любило 
музику. 
І скрізь її шукало..."

(Галина Римар)

 

 

Колядки. Картина Івана Горобчука (фрагмент)"— Матусенько, коли прийде Різдво, постукає у дім наш справжнє свято? — пита малеча ненечку свою.
 Вже скоро, моя радість, Святий Вечір.
 Перед Різдвом так затишно стає, і свято це  найкраще з-поміж всіх!  матусі в очка загляда мала.
 Так, пташенятку,  мама додає, і  пригортає донечку, свій цвіт. 
А в цей час не Небі Світлий Дух Різдва бере свого Дзвіночка, Золоту Вагу і з Благословення Творця вирушає у мандрівку планетою. 
Для чого йому дзвіночок?
О, це дуже важлива річ! Бо його голос розганяє темряву і зло! 
Дзвіночок 
 щоби світла Радість Божа засіяла всюди, щоби добрими в душі стали усі люди. 
А вага 
 щоби важити наші думки і діла.
Спочатку Дух летить до овечок, бо ж вони першими побачили народженого Ісусика. Потім 
 до кізоньок, віслючків, корівок..." (Галина Римар)

 

"...У Світлій Долині в зоряній колисоньці лежала маленька зіронька. Така крихітна, що її не було видно за подушечкою й ковдрочкою з люльки. І це зовсім не дивно, адже народжена Світлиночка лише перед світанком, в кінці минулої ночі! Та вона вже знала, що обов'язково, як тільки завечоріє, має вийти на небо, усміхнутися-привітатися до всіх родичів-зіроньок і мешканців Землі й нарешті дізнатися про своє особисте місце на небозводі! Вона знає й те, що в їх роду споконвіків заведено, аби усі зірочки щоночі виходили на свій Пост і невтомно трудилися — світили й світили аж до появи перших промінців особливої зірки — Сонця, яке працюватиме вдень замість усіх-усіх інших зірочок! Тоді зіроньки можуть спокійно йти спати, щоб відновити свої Добрі Сили..." (Галина Римар)

 

"Друзі, сьогодні наш Добрик на ранковій Раді з Королевою усіх на світі добрих фей і з милими феєчками та мужніми принцами по своєму Чарівному екранчику запропонував: "Добрі мої, вітаю вас! Вельмишановна Королево, славні феєчки, мудрі принци! У цей день Доброти давайте створимо нову незвичайну Рослину!" Феєчки й принци замислилися, якої Рослинки ще потребує наш світ. І Королик продовжив: "Дерево-хатинку! Для діток Людей, Звірів, Пташок, Комах... Усіх добрих мешканців планети, які втратили своє житло..." "О, це потрібно!  Так, просто необхідно!!!" - радо схвалили рАзом феєчки. "Дуже добра, варта наших старань справа!" - підтримали і принци. Королева ж, яка про все на світі знає,  повідомила..." (Галина Римар)

 

Ілюстрація Юлії Толмачової."Ранньою весною господиня взялася полоти свої Полунички. А їх у неї ой багато! Аж бачить – біля Абрикосок зріс молодий Полин. Пахучий, хороший! А вона дуже любить Рослини. Тож вирішила залишити його на грядці. От росте собі Полиночок та й росте. Коли довго нема дощику, господарка поливає всі Рослинки і про нього теж не забуває. А це прийшла пора славному Полиночку й зацвітати. Та ще ж якими квітами – світлими, сонячними, аж золотими! Яка  радість господиньці! Ранньою весною господиня взялася полоти свої Полунички. А їх у неї ой багато! Аж бачить – біля Абрикосок зріс молодий Полин. Пахучий, хороший! А вона дуже любить Рослини. Тож вирішила залишити його на грядці. От росте собі Полиночок та й росте. Коли довго нема дощику, господарка поливає всі Рослинки і про нього теж не забуває. А це прийшла пора славному Полиночку й зацвітати. Та ще ж якими квітами – світлими, сонячними, аж золотими! Яка  радість господиньці!..." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Про Вишеньку та її славну родину. Казочка для малят. Світлина авторська

"Кожна з них по-своєму віталася з матусею і Світом! Листочки народжувалися тяжко, адже мали докласти великих зусиль, щоби розірвати свій товстИй захисний зимовий панцир! Зате потім перепочити, надихатися цілющого повітря, обзнайомитися з усім довкола і роздумувати про буття... Деревце пишалося своїми молоденькими лискучими синочками, замріяними донями, неабияк раділо кожною своєю клітиночкою за них! Що перебули холоди і змогли розкритися, бо без них і воно б загинуло, не мало б про кого піклуватися, а саме клопоти і є усім змістом його життя!.." (Галина Римар)
 
 

" Щирі вітання! О, пробачте, будь ласка, що відриваємо Вас, пане!  гукнули разом дві чарівні феєчки на льоту до незнайомця, що клопітливо збирав дрібнесенький полиновий пилочок у незвичайну золоту торбиночку.
 Вітаю!  обернувся той і щиро-привітно-тепло усміхнувся.
 Ваша усмішка, добрий пане, робить цей гожий деньок ще кращим! А як Вас зовуть, дозвольте запитати?
Незнайомець чемно схилив свою зелену голівоньку: 

 Полиновий король..." 

(Галина Римар)

 

"Крап-крап. Крап-крап-крап! 
— Матусю, що це? Хтось до нас прийшов у гості і стукає у двері? — підійшло до матусі геть сонне Мишенятко, потираючи очка, які ще зовсім не хотіли розкриватися. 
Мама-мишка відірвалася від плити й мовила: 
— То, сину, Дощик..." 

(Галина Римар)

 

 

"Літав якось улітку молодий Ремез навкруг та й задивився на килимок барвистих лугових квітів неподалік затишної річечки. А тут і справді красиво! Розквітли червонясті Коронарії й Конюшинки, виструнчився блакитноокий красень Цикорій. А які Дзвіночки, ніжний Живокіст, жовтенький Дивосил! Дивувався птах. А Деревію скільки, якого ще Тисячолистиком і Серпорізом зовуть. А он  милі пірамідки Іван-чаю,  а в долинці – Жовтець сонечком світить, поодаль же - мила й ніжна Веронічка, а ще далі  кущастий Звіробій..."

(Галина Римар)

"Прокинулась якось Маленька Веселочка і вийшла надвір. Розглянулась довкруг — гарно! Сніжок біленький за нічку усю земленьку вкрив! Чисто-чисто. І скільки простору! А вона далі як за річечку, за ось оцю річечку, що в долинці, й не ходила! І всі рідні при своїх клопотах... Сумно їй зробилося..."

(Галина Римар)

 

Галина Римар. Казка про Сонце і планети "Дорогі діточки, хочу запитати вас, чи любите ви з батьками спостерігати за зорями? Мені, наприклад, дуже подобається увечері виглядати на небі першу зірочку, особливо на Різдво! А ще — Велику Ведмедицю, і дивитися, куди веде Чумацький Шлях... Колись у мене був добрий друг, який жив далеко. Та ми з ним домовилися за можливості щовечора шукати на небі очима Великого Ковша і згадувати про нашу дружбу. Одного літа ми їздили верхи на конях, отак і потоваришували. Як діти. А зорі — вони ж усе бачать, їм відома незліченна кількість таємниць! Вони так само світили і нашим пра-пра-пра-пра-пращурам, світитимуть і дітям, онукам, правнукам.... Предки дивилися на зорі, як і ми, і думали про щось своє, дріб’язкове чи вічне. Тож сьогоднішня казочка — про таємничий Всесвіт і про зірки. Наше Сонечко — це також зірка, яка з’явилася дуже-дуже давно! Велика, світла і тепла. А тепер — казка..." (Галина Римар)

"Це було на наших землях, дітоньки, дуженько давно, у часи з тихими чистими водами, бо тоді брали воду з річок і пили, і ясними зорями. Коли люди землицю-годувальницю як матінку рідну шанували, зайвий раз її не турбували, нічим не травили, не палили, і ніколи на неї не плювали, тому жили в щасті й достатку... Іще з пуп'янка діточок навчали, що коли про святу земленьку пильно дбати, то вона у скрутний час і заступиться, й порятує..." (Галина Римар)

 

 

 

Галина Римар. Казка про надзвичайно обдаровану Рибку. Ілюстрації Вікторії Марчук."Принцеса присіла на березі моря біля бронзової Андерсенової Русалоньки, створеної Едвардом Еріксеном, і задивилася у воду. Хвильки одна за одною неспішно линули до берега і заколисували її думки. Вона дуже сумує за отчим краєм, своїми рідними, бо такі незвичні інші традиції, мова... І тут їй стало спокійно. Згадалося, як казку про Русалоньку їй малій читала вдома, в Україні, мила матуся. Вона спілкується з ненею майже щодня й кілька разів на рік за можливості провідує її. Сьогодні вихідний, тож Іванна зі своїм чоловіком прилетіли зі Стокгольма, столиці Швеції, до Копенгаґена - столиці Данії (тут лише годинка льоту). У Габріеля задзвенів телефон, він чемно вибачився й відійшов поспілкуватися з кимось, а Іванна слухала звуки моря. Вона любить воду. І польоти..." (Галина Римар)

Галина Римар. Казочка про дві хмаринки."Летіли дві хмаринки. Привіталися, розговорилися.
- Бачиш, он унизу Даринчині квіти?
- Бачу, зовсім зів'яли. Не полити сьогодні - геть пропадуть. Та мені шкода своїх дощинок-краплинок. Я ще мало їх назбирала. Виллю - розтану сама, - відповіла друга..."

(Галина Римар)

 

 

 

 

Галина Римар. Казка про бабусині квіти і короля"За далекими-далекими морями, за густими і розкішними лісами, за річками з чистими співучими водами і прозорими озерами жила одна бабуся, яка дуже любила квіти. Вона щодня з ранечку й до вечора з радістю ходила біля них, доглядала, як діток, а вони ж росли такими чудовими, що ніде у світі й не знайдеш, бо у кожному пуп'янку виростала нова Казочка! В обідню пору бабуся брала сонячного кошика, парасолю і збирала свіжий урожай казок. По обіді до неї прилітали добрі феєчки на золотокрилих птицях. Бабуся садила казочки птахам на пір'ячко, і феєчки розносили їх увечері добрим діточкам..." (Галина Римар)

 

 Галина Римар. Казка про мале солов'ятко"Мале солов'ятко мало двох братиків-близнюків, жвавих і непосидючих. Вони вже вчилися літати. А воно було не таким. Одна його ніжка чомусь ніяк не хотіла розгинатись. І від того маля не могло підстрибнути, аби відштовхнутися для першого польоту. Його сердечко було сповнене смутку, бо воно було не таким, як його брати й сусідські пташата... Ніхто з нього не насміхався. Ні! Навпаки, дорослі й малюки приносили йому смачні личинки, жуків, навіть пелюсточку, що впала з чарівної квітки, як розповідали, з казкової галявини, принесли. Воно мріяло будь-що потрапити на ту галявину, побачити власними очима ті незвичайні квіти, вдихнути їх аромат і від тієї радості заспівати наймилішу, найніжнішу в світі пісню-гімн красі природи..." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Твори для дітей та дорослих"У далекій стороні живуть незвичайні й майстровиті ТКАЧІ, а країна зветься Королівством Золотих Умільців. Тож як тільки перші промінчики Сонечка позолотять край неба, усі прокидаються, вмиваються джерельною водицею (а це обов'язково! мами-павучихи самі вмиваються і пильно слідкують, аби всі діточки також вмилися, бо інакше Дива не станеться!!) і йдуть вітатися з Сонцем. Ще й виносять наткані звечора початки з сірими нитками-павутинками. Сонечко всміхається до милих павучків і цілує нитки, і тоді сірі павутинки враз стають золотими! І починається щоденна робота - заводяться хитромудрі верстати, з яких виходять найпрекрасніші в світі золоті тканини з дивовижними рослинними орнаментами! З неї феєчки замовляють павучкам-кравчиням і майстриням-швачкам неймовірно красивий одяг для принців, принцес, королів, королев, звичайних дівчаток і хлоп'ят та їх матусь, татусів, бабусь і дідусів. Навіть для звірят і пташаток.." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Про чарівні Зернятка. Казка-легенда"Було це ще тоді, як у наших українських селах і містах щурі не водилися. Звісно, давненько було. Жили собі люди, багато працювали, та ж на себе робили, і добрячі запаси на довгу зиму мали. От якось прийшов вечір. Треба меншенькій дитині казочку казати. Аж не знають, якої. І дідусь не надумає, і бабуся, і тато, і мама, і старші братики й сестрички. Усі казки вже розказали... Аж тут бабуся згадала, як бачила, коли вносили хліб (урожай), одна Казочка на снопику сиділа. Пішов на тік* батько - не знайшов. Пішла мати - теж не побачила. Пішли старшенькі діти - марно. Тож пішла бабуся - віднайшла того снопика з гарним перевеслом, але казочки там уже не було. І пригадала вона, як її бабуся ще від своєї бабусі чула, і їй повідала, що колись дісталося їм від Святозара зернятко чарівне, яке вони мали щороку висівати і його діток-зерняток дбайливо збирати та знову сіяти й гарно доглядати. Бо прийде пора - і станеться Диво. Розповіла про це бабуся усім - якраз і малечі замість казочки..." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Про лисицю, їжачка і сірого зайчика (за мотивами української народної казки)"В одному лісі працьовитий зайчик збудував собі гарну й міцну хатинку. Він був дуже дбайливим господарем, і все у нього мало своє місце. От якось уранці він підмів хатинку, застелив свіжу, чисто випрану постіль та половички й вийшов надвір зірвати кілька квіточок у букетик на стіл. А хатинки не замкнув. Примітила це лисичка, хитра, ледачої вдачі. Та й проскочила в зайчикову хатку. Закрила двері на засув і сидить. Прийшов зайчик додому, до хатки - а двері не відчиняються. Смикав, смикав - замкнені..." (Галина Римар)

 

Галина Римар. Оповідь про Теодора та прибульців-чолуків"Того дня Тео від самого ранку, як прокинувся, іще навіть не відкривши очей, відчув якусь незрозумілу тривогу. Він був ще в малому віці і не мав того виробленого стереотипу, який з’являється у дорослої людини, коли вона навчається більш-менш розуміти свої передчуття й дещо передбачати події, якщо вчасно прислухається, як звикли говорити, до свого внутрішнього голосу і зверне увагу на підказки сну чи реального світу. Тео автоматично одягся і без сніданку пішов до школи... І тут, коли Тео мимоволі підняв очі на небо, то помітив... якусь дивну довгу хмару. І ніби хтось із-за неї виглянув - і миттю зник. Чи все це йому просто здалося?.." (Галина Римар)

Галина Римар. Полінчині казки. Казочки для дітей та дорослих."Ці казочки складаю я Поліні, 
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"

(Галина Римар)

 

 

 

До цієї збірочки таких добрих і теплих дитячих казок від нашої сучасниці - української поетки, письменниці, казкарки, співачки, композиторки, вчительки та просто чарівної жінки Галини Римар - увійшли такі:

Галина Римар. Казки для усієї родини. Казки моєї сім’ї. Оповідь про Теодора та прибульців-чолуків.

Казочка про дві хмаринки
Джмелик
Дощик (Образок)
Про мале солов'ятко
Казка про кольори
Про лисицю, їжачка і сірого зайчика
Про добру дівчинку
Вечір на Варвари
Оповідь про життя в одній країні (Сон Вадимки)
або як Лілея і Веселик врятували свою країну
Оповідь про Теодора та прибульців-чолуків


Останні коментарі до сторінки
«Галина Римар. Казки для усієї родини.»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми